На вершині гори Дзвенів, навпроти лижного курорту «Плай», збереглися залишки справжньої кам’яної піраміди. Вона позначала місце військового тріумфу німецької армії під час Першої Світової Війни.

Російська армія Брусилова закріпилася на панівних висотах села Орява, обабіч дороги на Стрий і Львів. Після двох місяців безуспішних штурмів австрійсько-німецькі війська вдалася до хитрощів. План спрацював, а росіяни зазнали ганебної поразки. Що ж такого придумали німці, та як ця піраміда виглядає зараз? Читаємо в статті…

Військова хитрість

Одне з найвужчих місць траси Київ-Чоп знаходиться в селі Орява. Дорога тут затиснута між двома гірськими масивами та чудово проглядається з вершини гори Дзвенів. Саме цей рубіж і вибрали росіяни для стримування австрійського контрнаступу.

Німецька армія допомагала Австро-Угорщині вернути захоплений Львів. Вони закріпилися на сусідньому хребті Довжки, де зараз гірськолижний курорт «Плай». Від залізниці в Сколе і траси на Львів їх відділяли лише рубіж гір Дзвенів та Маківка.

На “Плаю” стояла артилерія яка методично обстрілювали позиції росіян. Під її прикриттям піхоті вдалося впритул наблизитися до ворожих позицій. Далі зав’язалися затяжні окопні бої. Попри великі втрати з обох сторін, просування вони не дали.

Місцеві мешканці досі переповідають про окопи, повні солдатських трупів. Вночі гора буквально “стогнала і благала про допомогу”. Селяни, як уміли, перев’язували та бандажували поранених.

Чому цивільні, ризикуючи життям, допомагали пораненим? Бо в обох арміях воювали мобілізовані українці! Коли крики про допомогу лунають на рідній мові, як не відгукнутися? Звісно, офіцери і вище командування були іноземці. Але по окопах, в основному, сиділи земляки.

Місцеві розповідали, що солдати обох сторін нерідко ходили «вгості», ділилися харчами чи, прямо з окопів, співали українських пісень. А потім у повітря здіймалася сигнальна ракета і колишні друзі мусіли йти один на одного з багнетами.

Було 9 квітня 1915 року, Великдень. Росіяни щиро вірили, що побожні німці і австрійці святитимуть паски та їстимуть ковбаски. То ж вони, навіть, не готувалися до оборони.

Але «нє тут-то била!». Несподіваний наступ союзників застав російське командування за «чаєпітієм», що офіційно зафіксовано в документах. Укріплена гора Дзвенів впала, практично, без бою.

«Руский Верден» – так називають цю подію переможені і стараються її, зайвий раз, не згадувати. Натомість, німці тріумфували. Вони увіковічнили перемогу і пам’ять полеглих бійців велетенською пірамідою на вершечку гори Дзвенів. Навколо неї облаштували військовий цвинтар.

Втрати обох сторін склали більше 30 тис. вбитими. Через два тижні, в боях за гору Маківка, Українські Січові Стрільці знищили залишки російської армії, звільнивши, тим самим, шлях на Львів.

На пошуки піраміди в Карпатах

Ми вирішили дослідити, як виглядає гора Дзвенів сьогодні і чи не збереглася там піраміда.

Їдемо трасою Київ-Чоп у сторону Закарпаття. Перед ГК «Плай» звертаємо праворуч на знак «Погар». Переїжджаємо річку і паркуємося біля садиби п.Богдана, який дуже багато знає про ці місця.

Звідси до вершини г. Дзвенів всього 1.5км легкої прогулянки ґрунтовою дорогою. Практично одразу нам відкриваються реально круті краєвиди на хребет “Довжки”, гору Пікуй та заказник “Бердо”. Лише заради них сюди вже можна їхати, але наш ще чекає пошук піраміди.

Ліворуч від дороги ми побачили старі земляні укріплення. Вони мають під два метри заввишки і спрямовані вгору. Трішки вище знаходимо стрілецькі позиції та мереживо траншей. Навіть через сто років їх добре видно на місцевості, а всередині попадаються гільзи.

Побродивши окопами ми, по азимуту, видерлися на гору Дзвенів (987м н.р.м). Стежок тут немає, а вершина це суцільні рови, буреломи та чагарники. Як й очікувалося, піраміди на ній не виявилося, інакше б про неї всі знали. Але ми не збиралися так легко здаватися!

Місцеві мешканці ненавидять «чорних археологів». Але відсутність лопат, металошукачів і «Музей Загиблих Літаків» схилили їх на наш бік. Виявляється, на горі збереглася не лише піраміда, а й інші цікаві артефакти.

Піраміда знаходиться трішки осторонь від вершини: щоб її краще було видно з траси. Хоч і пройшло більше ста років, але цю ребристу купу акуратно поскладаного каміння не спутаєш ні з чим! Розмір, розташування та спосіб побудови 1:1 як на старих фото!

Карпатську Піраміду спіткала така ж доля, як і її Єгипетських родичів: розграбування. Зробили це варварським методом – зруйнували вершечок та викопали яму посередині, надіючись там щось знайти. Зараз висота піраміди складає до двох метрів.

В пам’ять про полеглих вояків на піраміді був викарбуваний вірш. Цілком ймовірно, що ця плита досі десь там під мохом. При бажанні, піраміду реально відновити та вернути місцю первозданний вид.

Ось відео, як ця піраміда виглядає вживу, і що там поруч ще є цікавого:

В десяти хвилинах ходьби від піраміди знаходимо галявину з величезною воронкою в землі. Така ж “яма” є і на старій фотографії. На ній бачимо, що навколо воронки колись були могили з хрестами.

Тепер нам стає зрозуміло, чому місцеві мешканці так не люблять «чорних археологів». Тому що вони розкопували і грабували могили. Пряжки, казанки та кістки – все це лежить в траві просто неба!

Спустившись у село ми ще відвідали закинутий військовий цвинтар біля місцевого магазину. Саме сюди, в 2016 році, волонтери ГО «Пам’ять» знесли та перепоховали розкидані людські рештки з гори Дзвенів. На жаль, зараз могили позаростали травою, а жодних табличок там немає.

Підсумки

Ми відшукали справжню піраміду в Карпатах. Вона знаходиться на горі Дзвенів навпроти гірськолижного курорту «Плай». Це короткий одноденний похід з історичними сенсами та красивими краєвидами. Ідеальний час – рання весна, коли примнута трава.

Піраміда встановлена на місці загибелі 30-ти тисяч людей серед яких більшість – українці. На жаль, зараз вона заросша, напівзруйнована та не виконує своєї основної функції. А саме: нагадувати нам про полеглих і блискучу перемогу над росіянами!

Поширте цю статтю, аби поле битви не кануло у забуття. А, також, підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб дізнатися більше про історичні місця в Карпатах. Наприклад:

Дякую за ідею Zommersteinhoff