Куди піти в гори щоб без стрімких підйомів і спусків? Але щоб з високими полонинами та неймовірними краєвидами. Таке буває лише у заказнику Бердо!
Нещодавно цей мальовничий кусочок Карпат став доступний для всіх, адже сюди проклали дорогу до ВЕС! Навіть легковим авто можна піднятися на висоту 1200м н.р.м. і вже звідти, по рівному, пошпацерувати полонинами. Чи просто попити кави “на капоті” та помилуватися чудовими краєвидами!
Заказник Бердо знаходиться поруч села Тухолька що коло ГК «Плай». Це масив з трьох гір: Бердо (1200м н.р.м.), Станеша та Плай і полонин між ними. Від Львова до гори Бердо ~130км, на авто їхати дві години. Можна, також, добратися автобусом чи потягом, про нього буде далі в статті.
Унікальність заказника Бердо в тому, що тут субальпійська рослинність росте на висоті від 1150 м. Таке явище не має аналогів по всій Україні. Зазвичай, ці рослини зустрічаються на високогір’ї Чорногірського хребта.
То ж звідки тут, в заказнику, взялася дорога? В 2021 році турки взялися будувати вітроелектростанцію (ВЕС). Вони встигли прокласти дорогу та розчистити майданчики для турбін. Далі почалася війна і будівництво призупинили.
Чи потрібні нам ВЕС? Очевидно що так, вони генерують екологічно-чисту електроенергію. Чи правильно перекопувати унікальний заказник заради ВЕС? На мою персональну думку, в Карпатах є достатньо вершин без охоронного статусу. З іншого боку, хороша дорога та інфраструктура приваблюватиме туристів і підніматиме економіку регіону.
Трасою Київ-Чоп їдемо до села Тухолька, це 3 км. від ГК «Плай». Коло закинутого поста ДАІ повертаємо на Верецький перевал. Це маловідомий та дуже мальовничий кусок дороги що, до побудови сучасного об’їзду, сполучав Закарпатську і Львівську області. Асфальтованою дорогою проїжджаємо кілька кілометрів вгору аж до початку спуску. Ліворуч буде поворот на дорогу до заказника Бердо. Вона полога, кам’яна та без ям: проїзна навіть в дощ. Це точно не джипінг!
Ми ще ніколи так легко не добиралися на висоту 1200м! Для порівняння, дорога до національної «Мекки» –гори Говерла, в рази гірша! Паркуємося на вершечку гори Бердо (1200м) і завмираємо в захопленні. Відчувається шо ми висоті! Попереду розкинувся довгий трав’янистий хребет, під ним – стрімке урвище. А навколо – гірські краєвиди Пікуя, Боржави та Тростяну.
Нова дорога йде далі, аж в кінець хребта. Але ми вирішили пройтися та поніжитися на сонечку. Перепад висоти по маршруту складає лише 100м. Направду, це найлегший високогірний маршрут Карпатами.
По встрму заказнику Бердо розкидані будмайданчики майбутньої ВЕС та «вагончики» для робочих. Зараз в них живуть лише сторожі: будівництво заморожене. Чорні котловани майбутніх вітряків неприємно контрастують з жовтими полонинами навколо. Але крок в сторону від дороги і ми опиняємося в гірській казці заказника Бердо.
На хребті Боржава, що поруч, також хотіли спорудити ВЕС. Громадськість дуже протестувала, адже вітряки зіпсують краєвиди та заважатимуть птахам. Питання дискусійне: у вітряків є своя естетика, а птахи можуть і облетіти. А от сам процес будівництва ВЕС точно матиме негативний вплив на екосистему гір. Всі ці дороги, рови, техніка, сміття… Мені, звісно що, було цікаво побачити з чого складаються гори, якими я раніше ходив. Та мине немало часу перш ніж тут знову буде дерн і чорниці.
Неподалік заказника Бердо є аж два унікальних місця. Це витоки річок Стрий та Опір. Уявляєте собі, тут бере початок найбільша річка Сколівських Бескидів! Коли ще випаде нагода одночасно постояти на обох її берегах? Від полонин до цього місця йти 2 кілометри в одну сторону. Проїхати тут зможе лише добре підготовлений водій. Поруч з річкою є затишна альтанка щоб пообідати.
Тією ж дорогою вертаємося назад. Через дві години неспішної прогулянки ми знову коло машини. Весь «похід» зайняв п’ять годин часу та дванадцять кілометрів шляху.
Як альтернатива, від витоку річки Стрий можна спуститися в село Лавочне і там сісти на потяг. Цей варіант буде особливо зручним для велосипедистів. Або продовжити свій шлях хребтом Бескид і його вершиною Явірник (1127м.). Через дві години ходьби Ви опинитеся коло найдовшого в Карпатах «Бескидського тунелю» та залізничної станції «Бескид». І це все, звісно, без значних перепадів висоти.
В Карпатах, нарешті, почали з’являтися місця куди можна культурно виїхати на авто аби насолодитися красою гір. Один з прикладів – «Карпатський маяк» на горі Цюхів. Інший приклад – заказник Бердо, де ми щойно побували. Так, на жаль, екологія страждає. Але принаймні ліс вони не рубають, а трава швидко відросте. І ми матимемо кусочок Карпат доступний для всіх!
Ось відео як гарно в заказнику Бердо!
Сподобалося? Тоді поширюйте цю статтю друзям і йдіть разом в гори. А також підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб не пропустити нічого цікавого. Наприклад:
