В непримітному селі Богрівка, дорогою на Буковель, збереглася ціла мережа ДОТ-ів та залишки німецького літака. Мало де є стільки всього цікавого в одному місці. Нижче детальний опис що там та як туди добратися.
Трирівневий ДОТ коло села Богрівка
Щойно-викопані залишки німецького літака
Система укріплень в селі Богрівка унікальна з кількох причин:
- ДОТ-и мають аж ТРИ яруси бійниць. На наших теренах такі укріпспоруди зустрічаються вкрай рідко
- Цей форт з дев’яти ДОТ-ів більше року стримував наступ російських військ
- ДОТ-и розташовані в такій глухомані, що, мимоволі, задаєшся питанням «Для чого їх будували! Сюдою ж ніхто не міг їздити навіть сто років тому». Але, як бачимо, їздили…
Кілька рівнів амбразур в ДОТ-і коло с. Богрівка
Амбразура ДОТ-а, вид ззовні
Про ці ДОТ-и я вперше довідався коли вертався з найвисокогірнішої печери України на горі Піп-Іван. Тоді, маючи ще годину світлового дня в запасі, ми оглянули лише кілька штук. Ці ДОТ-и на Вікімапії не позначені, в інтернеті про них також майже нічого не було написано. То ж прийшлося розпитувати місцевих:
– Де тут у вас ДОТ-и?
– Га?
– дО-Ти! Такі круглі бетонні штуки звідки стріляти
– Аааа, ДззззОоти! Ну там ніц нема, “чорні” вже все викопали….
Один з ДОТ-ів захищає церкву
Інший ДОТ дивиться на хати в селі
Частково збережена табличка з інформацією щодо будівництва
Що б там місцеві не казали, але по всіх ознаках це таки ДОТ – “долговрємєнная огнєвая точка”. Бо ДЗОТ робляться з ґрунту і палок, без використання бетонію. Саме тому і буква “З” – земляна. Оглянувши легкодоступні ДОТ-и в селі ми, тоді, постановили собі вернутися сюди ще раз. І не прогадали!
Добратися до села Богрівка просто. З дороги Івано-Франківськ – Богородчани повертаємо праворуч до мамонтів і за півгодини їзди ми вже на місці. Як дороговкази, кожних сто метрів будуть стояти каплички. В кожного пурєдного ґазди на подвір’ї має бути своя міні-церква. 🙂
ДОТ в селі Богрівка
Всередині ДОТ-у. Видно всі три рівні амбразур
Амбразура ДОТ-у в селі Богрівка
Лишаємо машину коло Церкви і військових австрійських похованнь. Тут оглядаємо однорівневий ДОТ «MG Kofer». Далі, вверх по дорозі, десь через кілометр буде наступний: знаменитий трирівневий «Форт Паламент». Напевно, як і автор статті, букву «Р» вони не вимовляли, тому в назві її упустили. Сам форт знаходиться при вершині гори тут.
Вид з ДОТ-у на дорогу і село
Всі три рівні бійниць ДОТ-у «Паламент» є направленими в сторону села і добре все прострілювали. Середній «поверх» ДОТ-у низький, не більше метра. То ж знаходитися там можна було лише лежачи. На жаль, зараз дерев’яне перекриття прогнило і завалилося. Зате тут майже немає сміття.
ДОТ “Паламент”
Підлога ДОТ-у “Паламент”
Стеля ДОТ-у “Паламент”
Погугливши історію я зрозумів для чого тут були потрібні ДОТ-и. В Першу Світову Війну фронт проходив якраз по лінії коло міста Богородчани. Звісно що на всіх основних дорогах тоді стояли потужні лінії оборони. А через с.Богрівка можна було манівцями обійти цю лінію і знаменитий Чорний ліс. Село знаходилося в долині і гарно прострілюється з обох схилів. От австрійці тут і укріпилися.
Лінія оборони австрійців
Вхід у ДОТ “Паламент”
На цьому фото добре видно всі три рівні амбразур ДОТ-у “Паламент”
Колись звідси дивилися кулемети
Ось що пишуть:
«У роки І світової війни на території Богородчанського району Ів-Франківської області проходили кровопролитні бої. У 1917 році лінія фронту наблизилась до с.Богрівка. Для зупинки наступу російської армії генерала Брусилова солдати будівельної команди австрійського війська звели на підвищеннях уздовж лінії оборони довготривалі вогневі укріплення. Пісок для будівництва дотів доставляли вузькоколійкою, а на гори возили у мішках кіньми.
Використовуючи оборонні укріплення, австрійські вояки стримували наступ противника майже два роки. Старожили свого часу згадували, що нерідко солдати обох армій у святкові дні браталися і якось навіть разом їли паску на Великдень.
За інформацією директора Богрівської школи Марії Михайлівни Матищак, станом на 2006 у Богрівці залишилося дев’ять вогневих точок. У деяких з них на стінах прикріплені таблички з назвами військових частин, які будували ці укріплення.
Найкраще зберігся дот на горі Погарі, іменований «Паламентом». Він триповерховий, у плані має форму півкруга, повернутого до схилу Обстріл з нього вели з бійниць, розташованих на трьох рівнях. Верхній ярус мав дещо менший діаметр, ніж нижні. Із середнього ярусу стріляли лежачи, бо його висота становила близько метра. Табличка справа від вхідного отвору дота повідомляє:
«Fort. Раlаmеnt 30/5 2/12 Sарр.Коmр /1917»
Розташований біля церкви дот одноповерховий. Він має лише три
бійниці, півкругом повернутий до схилу. Копія напису на табличці, що поруч із вхідним отвором:
«МG КО. Fer 16/6.17. Sарр»
Джерела та література: (с)Звід пам’яток Івано-Франківської області.Богородчанський район.-Івано-Франківськ:” ;Лілея-НВ”, 2008.-с.71-73
Старі написи на одному з ДОТ-ів
Два поверхи і підлога ДОТ-у “Паламент”
Приємно, що навіть біля наїжджених місць знайшлося щось цікаве. В тих краях є ще багато схожих ДОТ-ів. Більше описано тут
Німецький літак з касетними бомбами
Як колись Головацький та Шашкевич їздили селами та записували український фольклор, так само і ми поїхали в етнографічну експедицію, але вже у пошуках літака. Спочатку приїхали в глухий карпатський хутір Турівка, опитали вісімдесятирічних бабусь і подалися, куди вони нас послали. Витративши пів дня ми місця падіння так і не найшли. Хоча літак тут десь точно падав, бо в місцевих мешканців є деталі від нього.
Ми не здалися і переїхали на іншу сторону хребта, в село Богрівка. Тут також всі чули про цей літак. Один вісімдесятип’ятирічний дідусь і кілька його молодших колег навіть зголосилися показати нам це місце. Що з цього вийшло читаємо далі
Наша команда
Місцева мешканка розповідає про літак
Інша місцева мешканка також розповідає про літак
Все почалося з Олега Шкіля, колеги Андрія і товариства «пам`яті УПА». Вони досліджували історію повстанців у селі Турівка. Тут діяло кілька криївок та велися активні бої. З часом повстанці були схоплені та жорстоко закатовані в одній із стодол. Розпитуючи місцевих про повстанців, Олег довідався що тут ще був літак.
Місцеві з радістю розповідають що і де тут було
В сільському магазині ми набрали печеня, цукерок і хліба та з такими от гостинцями пішли у народ. Їхні старі дерев’яні хати такі ж древні, як і цей літак. Стараючись не палити камеру, розпитуємо що і до чого.
Обидві бабусі показують рукою на горб та спалену хату. Літак був десь там, а в тій хаті місцевий тримав деталі з нього. Потім він помер, а в хаті знайшли німецьку рушницю. Шукачі спалили будинок щоб перевірити чи бува не сховано ще десь у кроквах якоїсь зброї. Але більше ніц не було.
Деталі від літака в одного з місцевих жителів
Ось оповідь однієї з бабусь
Бабусі виявилися дуже колоритні, могли б говорити і говорити. Та, на жаль, всі ці події відбулися дуже давно і навіть вони літака на власні очі не бачили. Лише чули від старших людей. То ж ми “подєкували” і їдемо на горб де вони нам вказали.
На місці спаленої хати справді була одна авіаційна деталь. І десь неподалік кусок алюмінію. За чотири години пошуків ми не знайшли ані воронки, ані розсипів дрібних уламків. А вони мусять бути, раз впав літак! Добре перекусивши, приймаємо рішення не покладати руки та їхати на іншу сторону горба в село Богрівка. Бо з розповідей бабусь літак міг бути і там.
Частина літака на місці спаленої хати
Алюмінь і сталь, точно не від трактора
Є навіть заводський номер
Кусок обшивки
Що ж це може бути?
Село Богрівка було всього лише за 5км по прямій через горб. Але асфальтом до нього їхати півтора години, бо потрібно робити велиииикий гак. А от на позашляховиках 20 хв полями і ми на місці.
Прокладаємо маршрут
Болото йому личить
Женя вперше на пошуках і їй капець як сподобалося!
Якось так ми добиралися до місця падіння літака
Село Богрівка, насамперед, знаменита своїми ДОТ-ами. Про них детально розписано на початку цієї статті. Якраз біля одного з них нам зустрівся місцевий мешканець. Він розповів як коло того літака колись підірвався його родич.
«Пішов подивитисі що то таке є, і не стало хлопа».
Ми не дуже ймемо йому віри, адже про такі історії з вибухівкою коло літака чуємо вперше. Зате вкотре пересвідчуємося що літак тут таки був, і ми на правильному шляху.
Той самий ДОТ в селі Богрівка
Олег знайшов ще одного місцевого який зголосився провести нас на місце падіння. Їхати треба було від його хати і далі болотом. Трохи боком, трохи «з усієї дурі» ми, все таки, добралися до потрібної точки.
В такому от полі ми розпочали свої пошуки
Тут нас чекав найстаріший місцевий житель якому було вже поза «вісімдисєть пєть літ». За його словами, літак не зміг набрати висоту щоб перелетіти хребет і тому змушений був сісти на галявинці. Потім пробував ще раз взлетіти і розбився. Він також підтвердив версію про вибух і загиблих селян. Це було для нас дуже дивно, бо що ж у літаку, який розбився, може бахнути? Все повинно було здетонувати вже до того.
Місце падіння літака
Деталі пішли майже одразу. Зазвичай, вони лежали прямо на дорозі або в колії з водою. А якщо є алюмінь і заклепки, значить тут справді місце авіатрощі. На жаль, галявина заросла травою по пояс. Це суттєво ускладнювало наші пошуки. То ж поблукавши зо дві годинки, ми зібралися назад коло машин.
Деталі, що валяються прямо на дорозі
Ооо, якась характерна деталь!
Підсумок дня був такий: ми молодці. Завдяки нашій наполегливості, допомозі Олега і місцевих мешканців ми, вийшли на місце падіння. Сюди потрібно вернутися ще раз ранньою весною, коли зійде сніг. Тоді не буде трави і можна буде більш ретельно дослідити цю галявину.
Сортуємо знахідки за день
Всі знахідки за день
Латинка, значить літак не радянський!
Вже дома почалася клопітка робота по ідентифікації залишків літака. Була одна характерна деталь яку ми спочатку прийняли за вихлопну від трактора. Насправді це виявилася крильчатка від касетної бомби SD-2!!! Цю ж версію підтверджував і знайдений капсуль детонатора.
Капсуль детонатора
Капсуль детонатора, фото з Інтернету
Крильця від касетної бомби
Крильця від касетної бомби
Касетна бомба це є дуже небезпечна та підступна штука. В одній касеті може бути до 500 штук маленьких бомбочок. Вони розлітаються по території і вибухають при наближенні людини. Касетні бомби живучі і можуть спрацювати навіть після довгого лежання в грунті.
Конструкція касетної бомби
Аналогічні крильця, фото з інтернету
Касетна бомба в зборі
Такі бомби могли бути лише на трьох типах літаків: JU-87, HE-111 та JU-88. На місці катастрофи ми, також, знайшли кусок шкла та заклепки. Це відкинуло варіант Хенкеля, там скло було іншої товщини. Залишалося два Юнкерса. А по діаметру заклепки Євген Онищенко безпомилково сказав що це Junkers-88
Опис касетної бомби
Товщина скла на літаку була 6мм
Заклепки від кріплення скла
Заклепки від кріплення скла
Частина “ліхтаря” літака
Можливе місце цієї деталі на літаку
Хто шукає – той знаходить. Головне йти в народ і питатися. Чи будемо ми туди вертатися знову щоб визначити номер борта? З одного боку цікаво і розуміємо, що в траві може бути сховано ще багато номерних деталей. А з іншого – касетні бомби могли й залишитися, авось рване? Раптом десь одна бомбочка завалялася і чекає свою жертву?
Зацікавило? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб не пропустити нові статті! Ось, наприклад, опис місця падіння німецького літака коло Буковелю!
