Підземні лабораторії Львівської Політехніки
Підземні лабораторії Львівської Політехніки

Фоторозповідь з лабораторій матеріалознавства Львівської Політехніки. Це чудовий приклад промислової архітектури та технічної естетики початку століття. Цікава як сама будівля, так і те що є всередині. Я здивувався як сюди ще досі екскурсії не водять! А ще, у випадку повітряної тривоги можна не ховатися 🙂

На запитання: «Куди мені поступати?» я завжди відповідаю: -«Куди лежить душа». На мою думку, не потрібно гнатися за модними трендами типу ІТ, юрист чи стоматолог. Якщо це не твоє – то через силу багато не досягнеш. А от займаючись тим, що справді подобається і заводить, ти станеш успішним в будь-якій галузі.

На жаль, абітурієнт не завжди знає що є його/її. В школі нічого «не перло», а зараз потрібно щось вибрати. В такому разі є сенс піти туди, де викладачі нормальні та конкурс поменше! На «непопулярних» напрямках студентів цінують, тому ніхто їм, просто так, «мозок не виносить». Навчаючись “без напрягів”, у Вас буде час та можливість таки знайти себе в цьому світі.

В 1999 році на спеціальність «Радіотехніка» конкурсу не було взагалі. Люди мені говорили: «Куди ти, дитино, йдеш! Заводи закриті, будеш все життя телемайстром працювати!». З ремонтом телевізорів якось не склалося. Зате наклепав 35+ патентів США на винаходи. І про своє рішення я не шкодую.

«А може таки пристроїти своє чадо в якийсь медичний чи компютерний»? – думають деякі з особливо турботливих батьків. «-Чомусь там та й навчать!». Може… Але толку із «спеціалістів» яких нудить від виду крові чи алгоритмів буде небагато. Через п’ять років такі випускники, зазвичай, дарують батькам диплом і йдуть займатися чимось іншим. А витрачений час, сили та кошти вже не повернеш.

«Та там ітак нічого не вчать!», – доводилося чути від тих, хто забив на науку. Я от що скажу: вчитися потрібно самому, і то все життя. А університет тобі лише допомагає почати. Наївно думати що за кілька курсів років тебе навчать всього необхідного.

Це був ліричний вступ який мені навіяв візит на кафедру матеріалознавства НУ «Львівська Політехніка». Їй, до речі, вже 200 років. Це, для Львова, доволі багато. Правда туди я потрапив не як абітурієнт, а як дослідник Львова.

Це доволі цікава стара будівля в центрі міста на вул. Устияновича 5. Попавши всередину я щиро здивувався як сюди ще досі екскурсії не водять! Крім круглої зали та підземних лабораторій я тут побачив багато історичної машинерії. В лабораторії можна досхочу насолодитися технічною естетикою початку століття та наробити гарних фото напам’ять. Уявляєте, а хтось серед цієї всієї краси ще й вчиться!


10 корпус політехніки з цікавим напівкруглим фасадом
Сходи у підземелля
Підземна лабораторія Львівської Політехніки
Старенька пічка, а ще працює!
Зроблено на совість!

Що таке матеріалознавство? Це наука про те, з чого складаються речі якими ми користуємося. Як формуються різні метали та сплави і коли вони таки зламаються. Або не зламаються… Раніше воно було потрібно для виробництва автобусів ЛАЗ та автонавантажувачів. А зараз це матеріали для танків, гармат, бронежилетів і 3D принтерів.

У медиків бацили, у механіків зрізи
У медиків бацили, у механіків зрізи
Що станеться якщо поставити на кисневий балон промаслені рукавиці
І таке тут теж досліджують
Зламаний зразок матеріалу – основне джерело знань про його структуру
Тут деталь можна розтягнути, а можна і розірвати
Доволі непоганий 3D принтер на кафедрі
Зроблено на цьому принтері
Спроектували нестандартне кріплення для велофляги

Особливо мені найбільше сподобався мас-спектрограф. Він показує з якого матеріалу зроблена та чи інша деталь: тип сталі, кількість домішок і так далі. Так ось як китайці все копіюють!

Мас-спектрограф

А ви знали як перевіряють деталі на міцність? За допомогою спеціальних машин їх розтягують, царапають, ламають. Ще по них з розгону б’ють молотком а потім все це плавлять. Таким чином контролюється якість матеріалу з якого складається, наприклад, лезо ножа чи броня танку. Або розробляється новий, покращений матеріал.

Твердоміри
Плавильні печі
Тут задається температура всередині печі
Схоже на цех по переробці радіодеталей на кольорові метали
Всі печі електричні, без газу. Тому поруч з кожною електрошафа з обладнанням
Виглядає як сейф де замість замків амперметри
Рідкий азот. Не тільки нагрівають, а ще й охолоджують
Думаю пиво тут теж би непогано зберігалося 😉
Це крута супер-пупер піч яка може розігріватися до декілька тисяч градусів і плавити будь-яку сталь
А це блок живлення від цієї печі
Далі я просто пофотографував багато гарних коробочок
Далі я просто пофотографував багато гарних коробочок
Машина для вимірювання міцності на розрив. Може дослідити як стодоларову купюру, так і гартовану сталь
Я їм повірив на словах і свої гроші сюди не вставляв
Подвійний міст для вимірювання ну дуууже малих опорів
Все тут зроблено з любов’ю. Просто не можу надивитися так тепло і по ламповому
І ще досі працює
Ним можна виміряти опір такої от деталі. А опір характеризує матеріал з якого вона зроблена
Машина яка лупить по деталі з фіксованою силою
Зразки до дослідження
Ще одна машина тортур над залізом і орками
Заготовки для цікавих дослідів
Колись шкали були механічні. Сила та розтяг деталі писалися на папір самописцями.
Машини на кафедрі Матеріалознавства
Машини на кафедрі Матеріалознавства

Не все тут старе. Є сучасна лабораторія яку обладнали французи. До речі, вона працює «на винос». Тобто тут будь-хто може замовити аналіз з чого складається, наприклад, поршень від загиблого літака.

Французька Лабораторія
Мікроскоп для дуже дрібних речей
Або глянути на місце перелому, чи після травлення…
Вимірювач твердості поверхні. Як, наприклад, царапається екран нового Айфона
А це надточні ваги для зважування щойно-добутих дорогоцінних металів
Цією штукою можна протестувати зносостійкість екрану Вашого телефону.
Якщо екран оригінальний то подряпин лишитися не повинно

Так от, якщо у вас потекли слюні то здавайте ЗНО з математики та української мови і несіть документи. Світ рухається вперед, матеріали також. Не пропадете ні в Україні, ні за кордоном! Особливо якщо знати Китайську мову 😉

Чи просто приходьте сюди на екскурсію та викладайте фотки у коментарях.

Висловлюю вдячність за орґанізацію дружньому, зґуртованому колективу кафедри ПМОМ ІМІТ. А Ви підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб нічого не пропустити!

Залишити відповідь
Вам також може сподобатися

Як працює найстаріша діюча Дрогобицька солеварня

Репортаж зі знаменитої Дрогобицької Солеварні. Як там є зараз та чому вони…

Львівський Єгипет або безпечна та цікава мандрівка навколо Львова

Війна війною, але хочеться вирватися десь на вихідні з хати та трохи…