Маловідомий маршрут угіддями Гредлів зі справжніми оленями та автентичними колибами

А Ви знали, що в колишніх мисливських угіддях баронів Гредлів у Карпатах зараз розводять Оленя Європейського? Хоч тварини і живуть в дикому лісі, але людей не бояться: мені трапилося аж три особини. Тут за ними дивляться та охороняють від браконьєрів.

Ось новий кільцевий туристичний маршрут Бескидами, що стартує і закінчується біля с. Козьова, Сколівський район. На ньому немає вирубок, вітряків та сміття. Зате є колиби, надійні стежки (що для Бескидів рідкість) та неймовірні краєвиди! Довжина маршруту 13км + 5км, тривалість 8-10 годин.

Підйом на гору Кремінь

Маршрут починається та закінчується акурат на 667-му кілометрі траси Київ-Чоп. Сюди можна добратися як громадським транспортом (все що їде попри ГК «Плай»), так і на авто. Звертаємо до річки Орява, переїжджаємо міст і паркуємося на великій галявині. Ось координати старту.

До речі, неподалік є зона відпочинку “Панасівка” звідки стартує цікавезний маршрут на полонину Секул.

До мисливського будиночку баронів Гредлів чотири кілометри ходу надійною кам’яною дорогою. Підйом в міру стрімкий та долається легко. Це величезна перевага маршруту, що тут лише один серйозний підйом, і то на його початку.

Через дві години виходимо на широку карпатську полонину в кінці якої бачимо колибу (координати). На цьому ж місці колись діяв мисливський будиночок баронів Гредлів. Зараз його відновили і частина споруди відкрита для відвідувачів.

Частина будинку завжди відкрита для відвідувачів. Тут можна сховатися від дощу, поїсти і, так сяк, переночувати. Надворі є великий мангал.

Ось відеоогляд цього будиночка. Більше про схожі споруди у довоєнних Карпатах є в статті.

Йдемо полонинкою строго на південь та лісовою стежкою вибираємося на вершину гори Кремінь (1152м). Підйом короткий і пологий, буде в радість. Ось координати вершини.

На вершині гори буде характерний стовпчик і вицвівший вказівник. Сліди на снігу вказують, що дикі звіру тут частіші гості, ніж туристи.

З гори Кремінь вже починаються такі-сякі краєвиди на Боржаву, Плай чи Сколе. Але справжні красоти чекають нас попереду.

Мандруємо “Оленячим Царством”

Спускаємося на південний захід в сторону гори Монастир. Тут є прорізана та  маркована червоною фарбою стежка. Блукати чи дертися буреломами не потрібно. По дорозі, як орієнтир, будуть дві мисливські вежі.

У підніжжі гори Монастир ми майже виходимо на кам’яну дорогу. Майже – бо між нами раптово постає монументальний паркан-сітка. Він має висоту під три метри і тягнеться в обидва боки скільки бачить око.

Перша думка, що ми добряче так блуданули і перед нами державний кордон України. Я навіть взявся знімати відео як його перелажу 🙂

Насправді ж це вольєрний комплекс ТОВ «Тустань». Тут, на площі 300 гектарів, розводять Оленя Європейського. Огорожа потрібна щоб захистити тварини від браконьєрів.

Йдемо надійної кам’яною дорогою на південь весь час попри огорожу. Тут починається найцікавіша та найкрасивіша частина маршруту. Найцікавіша – бо олені, час від часу, виходитимуть на вас подивитися. Найкрасивіша – бо види з траверсу гори Обнога просто неймовірні!

Паркан закінчується гострим кутом з брамою. Нам за ними далі прямо вверх і ми виберемося на невеличкий хребтик.

Тут ми телепортовуємося з хвойового царства у листяне. Якщо досі нас оточували смереки, то по ту сторону хребта більшість дерев – листяні. Аж дивно як кардинально може змінилася ліс за кількасот метрів.

Закинуті колиби в Карпатах

З галявини перед нами відкриваються чудові краєвиди на Тростян та інші гори навколо Славська. Але найбільше мене вразила велетенська мисливська вежа яку, для протоколу, назвали протипожежною.

Ми потрапили в малоходжений туристами куточок Карпат із закинутими будиночками у яких давно ніхто не живе. При мінімальному ремонті вони ще не один рік служитимуть туристичними притулками.

Я спеціально не викладатиму координати колиб, одну недавно вже спалили 🙁 При потребі їх неважко знайти на картах.

Повернення до точки старту

Щоб вернутися до точки старту (667-ий кілометр) нам потрібно вийти на маркований маршрут “505 с. Козьова – г. Маківка” і рухатися ним на захід. Вказівник маршруту є на правій (від вежі) частині галявини.

Весь час попри ЛЕП цим 505-м маршрутом і вертаємося до села Козьова.

Ми вже пройшли 13 км горами. Від с. Козьова до місця нашого старту ще п’ять кілометрів попри трасу. Початково я планував скористатися громадським транспортом. Випивши води з цілющого джерела та побачивши як тут красиво, передумав і пішов пішки.

Дорогою назад я виявив, що на трасі Київ-Чоп немає 666-го кілометра! Є тільки знаки 665-го і 667-го. Напевно його дідько вкрав 🙂

Підсумки

Ми відвідали дику та дуже цікаву частину Карпат де туристи бувають рідко. Всюди була надійна стежка і красиві краєвиди.

Ми побачили автентичні будиночки та диких тварин. При потребі, є місця де можна заночувати.

Але, якщо Ви НЕ плануєте сходити з маршруту, то краще воду мати з собою бо джерела тут пересихають. Довжина маршруту 13км + 5км, тривалість 8-10 годин.

Обов’язково збережіть цю статтю на телефон! Завантажте, також, оффлайн карти бо інтернет там слабкий, можна заблукати!

—

Сподобався маршрут? Тоді поширюйте цю статтю друзям і разом йдіть в гори! А, також, підпишіться на наш Телеграм канал щоб дізнатися про більше цікавих місць в Карпатах. Наприклад:

чи