Ми дослідили територію виправної колонії №48 що на перехресті Стрийська –Наукова. Ми потрапили в цю закриту державу що не підконтрольна ані мерії, ані громаді міста. Ми пофотографували Львів з такого ракурсу, з якого раніше добровільно ніхто не погодився би. Ми походили бараками, дізнатися як тут жили люди останні 70 років. І підготували детальний фото-звіт для вас. В’їзні ворота Магічним чином попадаємо за них Територія колонії величезна. І тут є де погуляти Один з гуртожитків де колись жили ув’язнені Ізолятор. Небо в клітинку 🙁 Параша Типовий інтер’єр кімнати в гуртожитку “Напиши мне писмецо…” Далі звіт буде доречно читати під цю музику

Зараз колонія №48 не працює. Після бунту в 2018 році її закрили. А нещодавно територію зони викупила ІТ компанія SoftServe. Там де раніше була тюрма, тепер сидітимуть ІТ працівники… Скоро ще одну сторінку історії міста буде перегорнуто. А я опишу та збережу для історії те що є станом на зараз. Медичний корпус Обойма з дивними ключами Якщо ІТ працівник попросив кімнату з вікном Спочатку ми були подумали що це теплиці для коноплі Але ні. Таки малина, причому гігантських розмірів! Вхід в підвал виглядає доволі моторошно. Тут триматимуть розробників які не вкладаються в графік Насправді в підвалі просто санвузли. Стіни викладені битою плиткою. На цілу, напевно, грошей не було. Добре було б якби під час реконструкції зберегли частину дерев та зелених насаджень зони Великий Open Space для майбутніх офісів Більшість станків з цехів вивезли. Що залишилося то валяється і гниє під відкритим небом Такого добра тут теж вистачало А є тут дуже і дуже багато всього. Мешканці міста зазвичай бачать лише стіни з колючим дротом та блок пости на кутах. Це зовнішній периметр охорони. А от як жили люди за цією огорожею їм не видно … Вид на зону з будинку на вул.Стрийській “И залатиє купала!” Вид на будку охорони між периметрами Добрий день хлопці. Що ви тут робите! Виглядає вбитим. Але вночі ще світиться Пульт на в’їзних воротах КПП для вантажівок. І яма щоб знизу перевірити По периметру колонії знаходяться величезні халабуди з дірками замість вікон. Це виробничі цехи. Ніхто тут не жив, лише працювали вдень. А спали вони в цілком комфортабельних гуртожитках посередині колонії. Йдемо всередину зони. Вид на в’їзні ворота Залишки радянського гасла на одному з цехів Вид в сторону пішого КПП на волю Заходимо глянути в гуртожиток як там всередині Колись тут був склопакет. Його вирвали та продали Ще один гуртожиток Вид з даху Вид з-за паркана на вулицю Стрийську Більшість виробничих приміщень зараз в такому от стані Ще одне гасло про тридцять штук заточок за зміну 🙂 Все вивезли під нуль, навіть покриття підлоги А ця будівля напевно має якусь історичну цінність. Надіюся її не знесуть. Я добре пам’ятаю студентський гуртожиток НУ «ЛП». При поселенні нам запропонували кімнату без шиб, побілки та замка на дверях. Все це ми мусили зробити собі самі. Душ був в підвалі, туалет – в кінці по коридору. В 2005 році так жили майбутні випускники. Зеки в колонії 48 мали кращі умови. В мене в гуртожитку туалет це була дірка в підлозі Цілком нормальні подушки Стандартні пружинні ліжка І душова… Тааак, троха я їх перехвалив. Душова жахлива 🙁 Якщо тюрма працювала до 2018 року то значить цим користувалися люди. Воно не могло так швидко все згнити Треба помитися а то ми всі брудні після залазу Коридор гуртожитку Ну і ще кілька кімнат з гуртожитків От цікаво, а в синю кімнату селили тільки “пєтухів”? За винятком ліжок, все решта тут плюс мінус на місці як і було На території є кілька три.. і один п’ятиповерховий гуртожиток. Тут власне і мешкали ув’язнені. А зараз ними гуляє вітер та гніздяться голуби. Ходиш цими будинками наче по Чорнобильській зоні відчуження. Бачиш пусті кімнати на коридори, повсюди валяються матраци, тумбочки та особисті речі ув’язнених. Як і в Чорнобилі, відсутній зрізаний метал сходів та інших конструкцій які можна продати. Як і в Чорнобилі, розкидано багато медичного приладдя. Зрештою, що то що то в народі просто кличуть “Зоною”. Але почнемо ми екскурсію з худоби. Такий профіль тут теж був. Костя залетів Тьолки, ви де?! Навчальний клас Наша перша знайдена заточка Одна з кухонь При вході в перше відділення висить такий от плакат. З прізвищами та термінами Виборча дільниця Начальник відділення Лише за одне таке прізвище “Мокрушин” можна термін отримати Дивними видаються розбиті склоблоки та склопакети у вікнах гуртожитків. Стороннім потрапити на територію колонії дуже важко. А охорона навряд чи буде так розважатися… То ж, припускаю, що все це наслідки масштабного бунту після якого колонію і покинули. Вид в сторону вулиці Стрийської. Праворуч ізолятор. Далі за ним за скляною оранжереєю клуб Аж не віриться що в цих гуртожитках колись жили люди Так як ми тут були наче в Чорнобильській зоні – нелегалом. То пересувалися в основному дахами. Щоб нас не помітили Кімнати для прогулянок в ізоляторі Це також кімнати для прогулянок в ізоляторі Через цю сітку можна потрапити всередину Ліземо визволяти засудженого братана з полону Братуха! Виходи! Палатні двері з віконечком щоб подивитися що там Вікно в ізоляторі Батареї кудись зникли Кидається в очі засилля християнської літератури. Вона тут повсюди. На кожному поверсі образи та розп’яття, на підлозі валяються стоси Євангелій а Біблії лежать навіть в туалеті. Окрім релігії, ув’язнені ще цікавилися машинами та голими жінками. Цих три теми: «Релігія, еротика та машини» домінують в оздобленні інтер’єру кімнат. Золоте дерево Еротика чи зоофілія? Мрія зека! Тумбочка з дівчатами Місцеве казино? Релігія вчить що люби ближнього свого незалежно від його смаків 🙂 Напевно на рік Дракона хтось був намалював Чтиво на ніч Любитель машин Любитель тварин Ще машинки Оооо! І хоч один плакат з футболом! Що нас ще вразило? Ножі на кухні прив’язані до столів, колючий дріт є навіть на внутрішніх балконах гуртожитків, бачили ми ізолятор та небо в клітинку. З позитивного: тут була доволі розвинута внутрішня лікарня з рентен-кабінетом та клуб. Він великий, оснащений апаратурою та з український прапором над сценою. Декомунізацію тюрма пройшла на відмінно. Жодних залишків совка ми не помітили. Кухонна заточка Без неї в місцевий клуб краще було не ходити А тут доволі багато місця! Вид на клуб зі сцени Різдво так і не вдалося відсвяткувати Зразу поруч з образками та статуями висять знаки зодіаку В кожному столі така от попільничка А столів тут багато Ще заточка! Ця така поважна, з історією! Дивна кухня. Кастрюлі є, а решта де? Ну і до колекції заточок Вони без отворів для прив’язування. Значить були індивідуального користування Все як в Армії І таке щастя тут було! Позалишали багато медичного обладнання Яд! Старався же хтось! Шкода якщо пропаде Ще один медичний кабінет з цікавим “приймальним” відділенням Не знаю що це. Але дуже нагадує закинуту лікарню в Чорнобилі З негативу: це особові карточки ув’язнених що валялися то тут, то там. З них на нас сумно дивилися чорно-білі очі ув’язнених. З цими очима, думав я собі, в реальному житті краще не зустрічатися. А якщо серйозно то в цих документах міститься особиста інформація людей. Тож їх потрібно було належним чином утилізувати. Список ув’язнених і хто куди дівся Лежало на землі В одному зі столів кольорові фото ув’язнених Особова карточка Колись у них тут була навіть своя АТС 15 років за навмисне вбивство Котельня в одному з підвалів І поруч душові. Цікаво як визначалося хто живе в кращому гуртожитку а хто в гіршому? Тут теж стіни викладені битою плиткою. А це повний капець! 115 грам на вечерю! Це ж зовсім мало!!! Колюча сіра будівля з автоматчиками на кутах – це не те на чому хочеться затримувати погляд коли йдеш попри колонію. Думаєш: «Добре шо мене там нема» і дивишся собі в іншу сторону. Натомість з самої території колонії відкривається зовсім інший вид. Ти оточений високими яскравими будинками в яких вирує життя. Люди визирають у вікна, ходять по балконах, бавляться з дітьми. Звідусіль линуть запахи та лунають звуки. А ти сидиш тут за подвійною стіною «колючки», пускаєш слюні та розумієш яку дорогу ціну платиш за свої вчинки. Оце споглядання нормального життя «через скло», усвідомлення що ж ти, мудак, втратив – перевиховує навіть більше ніж повчання та настанови. Живеш тут і бачиш волю зовсім поруч А з верхніх поверхів тим паче Цікаво чи були перекРички між ув’язненими та мешканцями цих будинків? Новобудови на території автобусного заводу. Вид з зони Ймовірно що після мого репортажу багато хто захоче потрапити на територію колонії. Це ж така крута та велика «заброшка» посеред міста! Зазначу що вона і далі огороджена двома рядами паркану з колючим дротом та охороняється. Є камери що працюють навіть вночі та підсвітка периметру. Так що це не «баян». І краще туди не потрапляти взагалі. Вид на Бомбосховище Вид  в сторону Автобусного заводу Колись тут сиділи автоматчики. Сам пам’ятаю Дуже дякую Вані та Кості за компанію та підтримку! Без них я б туди не потрапив. А ти плюса за звіт поставив?!
Рейтинг (для зареєстрованих користувачів)
Залишити відповідь
Вам також може сподобатися

Як працює найстаріша діюча Дрогобицька солеварня

Репортаж зі знаменитої Дрогобицької Солеварні. Як там є зараз та чому вони…

Львівський Єгипет або безпечна та цікава мандрівка навколо Львова

Війна війною, але хочеться вирватися десь на вихідні з хати та трохи…