Одного літнього дня ми якось потрапили на дах з гарним видом на північну частину міста, Підзамче, Високий замок і центр
(1)
Парк 700 річчя Львова:
(2)
(3)
Вул Варшавська :
(4)
Вид на Брюховицький ліс і новобудови що підкрадаються до нього все ближче
(5)
(6)
Зліва ви можете бачити затримання підозрілої особи що проникла на дах
(7)
(8)
Підзамче і телевежа:
(9)
(10)
Сходи між рівнями даху:
(11)
(12)
Владу, Тарасу і Андрію дякую за годну вилазку
1 коментар
На цьому даху ми потрапили в пікантну ситуацію. Ми вирішили залізти на шістнадцятиповерхівку що на проспекті Чорновола. Звідти повинні відкритися особливо бомбезні краєвиди на північну частину Львова!
В домофоні вибираємо випадкову квартиру, кажемо що ми «Тарас з сьомого поверху забули ключі дома», і нам тут же відкриваються двері під’їзду. Далі ліфтом на останній поверх і кілька прольотів до виходу на дах. Правда тут ще стоїть якась решітка, але хіба нас це коли небудь стримувало?
Вихід на дах
На самому даху є сходи які ведуть ще вище
Магічним чином минувши решітку з замком ми опинилися на розтопленій сонцем смолі. Здається ось вона ціль, досягнута! Але тут на нас чекав неприємний сюрприз у вигляді голої жінки яка засмагала на даху.
– Що ви тут робите в мене на даху?!
– Ну ми фотографи, вилізли подивитися на Львів і бла бла бла….
– А як ви сюди потрапили? Там внизу було закрито!
Тут вона засмагала. З етичних міркувань фото не викладаю
Кричить що ми придурки, куди ми ліземо і вона зараз викличе міліцію
Типу такої
Ми розуміємо що попали. Прийдеться зараз відпрацьовувати за покусану колючку та відігнуту арматуру.
– Там все було відкрито. Ми нічого не ламали! Це до нас хтось.
– Ага. Я там годину тому заходила і дріт був на місці. Тепер я знаю хто тут весь час решітку ламає. А мій чоловік має її назад ставити…
– Це не ми, чесно. Там все було відкрито до нас, – повторюємо ми і, одночасно, ліземо драбиною на сам чубчик даху.
– Ну ок. Десять хвилин фотографуйтеся і я вас випущу, – здалася жінка. Вона зрозуміла що мати справу з наглими малолєтками то гибле діло.
Трохи небезпечна драбинка бо нема прольоту але зато міцна
Експлорер це сила
Ти чо без мене рево п’єш?
На даху я 🙂
Влад завжди мусить бути вище всіх
Ми, звісно що, були довше ніж десять хвилин. Бо з цього даху такі залипабельні краєвиди що я навіть не знав куди спочатку дивитися. Чи в центр і на Високий Замок, чи на Манхетен-style Підголоско. А прямий як стріла проспект Чорновола чого вартує! Чи зелені пагорби Кортумової гори… Львів різноманітний і найкраще цю різноманістність бачиш саме з висоти.
Вид на центр міста
Наш чіл на даху
В сторону вул.Мазепи
вул.Варшавська і прилеглі
Пряма стріла проспекту Чорновола
Парк 700 річчя Львова
В порівнянні з коробками на вул.Варшавській Підголоско цілком нонрмально виглядає.
Жінка відкрила нам замок і назад ми спустилися як білі люди. А ще замотали за собою назад всю колючку. Щоб інші не лазили 🙂
Дякую всім за увагу а Владу, Таріку і Діміза дах!
Ну і як же без наклейки, треба щоб хейтери теж читали наші звіти 🙂