1 коментар

1. На цьому даху ми потрапили в пікантну ситуацію. Ми вирішили залізти на шістнадцятиповерхівку що на проспекті Чорновола. Звідти повинні відкритися особливо бомбезні краєвиди на північну частину Львова!

   

   В домофоні вибираємо випадкову квартиру, кажемо що ми «Тарас з сьомого поверху забули ключі дома», і нам тут же відкриваються двері під’їзду. Далі ліфтом на останній поверх і кілька прольотів до виходу на дах. Правда тут ще стоїть якась решітка, але хіба нас це коли небудь стримувало?

   Вихід на дах
   

   На самому даху є сходи які ведуть ще вище
   

   Магічним чином минувши решітку з замком ми опинилися на розтопленій сонцем смолі. Здається ось вона ціль, досягнута! Але тут на нас чекав неприємний сюрприз у вигляді голої жінки яка засмагала на даху.

   – Що ви тут робите в мене на даху?!
   – Ну ми фотографи, вилізли подивитися на Львів і бла бла бла….
   – А як ви сюди потрапили? Там внизу було закрито!

   Тут вона засмагала. З етичних міркувань фото не викладаю
   

   Кричить що ми придурки, куди ми ліземо і вона зараз викличе міліцію
   

   Типу такої
   

   Ми розуміємо що попали. Прийдеться зараз відпрацьовувати за покусану колючку та відігнуту арматуру.

   – Там все було відкрито. Ми нічого не ламали! Це до нас хтось.
   – Ага. Я там годину тому заходила і дріт був на місці. Тепер я знаю хто тут весь час решітку ламає. А мій чоловік має її назад ставити…
   – Це не ми, чесно. Там все було відкрито до нас, – повторюємо ми і, одночасно, ліземо драбиною на сам чубчик даху.
   – Ну ок. Десять хвилин фотографуйтеся і я вас випущу, – здалася жінка. Вона зрозуміла що мати справу з наглими малолєтками то гибле діло.

   Трохи небезпечна драбинка бо нема прольоту але зато міцна
   

   Експлорер це сила
   

   Ти чо без мене рево п’єш?
   

   На даху я 🙂
   

   Влад завжди мусить бути вище всіх
   

   Ми, звісно що, були довше ніж десять хвилин. Бо з цього даху такі залипабельні краєвиди що я навіть не знав куди спочатку дивитися. Чи в центр і на Високий Замок, чи на Манхетен-style Підголоско. А прямий як стріла проспект Чорновола чого вартує! Чи зелені пагорби Кортумової гори… Львів різноманітний і найкраще цю різноманістність бачиш саме з висоти.

   Вид на центр міста
   

   Наш чіл на даху
   

   В сторону вул.Мазепи
   

   вул.Варшавська і прилеглі
   

   Пряма стріла проспекту Чорновола
   

   Парк 700 річчя Львова
   

   В порівнянні з коробками на вул.Варшавській Підголоско цілком нонрмально виглядає.
   

   Жінка відкрила нам замок і назад ми спустилися як білі люди. А ще замотали за собою назад всю колючку. Щоб інші не лазили 🙂
   Дякую всім за увагу а Владу, Таріку і Діміза дах!
   

   Ну і як же без наклейки, треба щоб хейтери теж читали наші звіти 🙂
   

   Увійдіть, щоб відповісти