А Ви знали, що по Полтві колись текла справжня кров? “Кривавий рів” – так називається притока з вулиці Промислової, що впадала у річку за сучасним ринком «Торпедо».
Здебільшого, це була кров тварин з міської бійні по тодішній вулиці «Нової Різні». Але ж пісня “Тече Річка Полтва, в ній **ська кров” не просто так взялася… Де той рів знаходиться і як там є зараз – читаємо в статті.
Старші мешканці міста ще пам’ятають відкритою Полтву в районі вулиць Липинського-Промислова. У 70-х роках її сховали під землю, а разом з нею – і потік «Кривавий Рів».
Через п’ятдесять років ми відшукали та побачили цей потік на власні очі. А, заодно, і дослідити ділянку Полтви, що останньою пішла під землю.
Карта нашої мандрівки Полтвою
Ділянка Полтви під вул.Липинського. Вона однією з останніх пішла під землю
На вул. Липинського, біля монастиря отців Оріоністів, є зручний вхід у Полтву. Саме ним, у далекому 2008 році, я колись в вперше в неї і потрапив. Тут річка Полтва тече по зеленій зоні між новобудовами на вулицях Липинського та Лінкольна.
Полтва протікає через подвір’я цього монастиря. Тут, неподалік, ми і залізли в неї
Фото перед початком наших досліджень!
Карколомний спуск вниз через щілину в бетонній плиті
Карколомний спуск вниз через щілину в бетонній плиті
Вирушаємо вниз по течії правим берегом Полтви. Практично одразу нам перегороджує дорогу потік зі сторони вулиці Липинського. На карті він позначений цифрою «1». Вода ллється на рівні грудей тож щоб його перейти сухим необхідний повний костюм хімзахисту.
Потік зі сторони вулиці Липинського що перегородив нам дорогу. Вид з лівого берега Полтви
Колектор Полтви по вул. Липинського це широкий прямокутний бетонний жолоб. Всередині нього і тече вода, глибина десь до 1м. По бокам жолоба є бортики якими можна пересуватися. В колекторі доволі часто зустрічаються люки та дірки назовні. То ж тут є достатньо свіжого повітря щоб дихати.
Колектор Полтви в районі вулиці Липинського
Уявляєте, навіть тут, в радянському колекторі, бортики викладені бруківкою!
Відкриті входи в Полтву через які проникає свіже повітря
Продовжуємо йти за течією. Несподівано, по праву руку ми побачили якусь кімнату, точка «2» на карті. З Полтви всередину кімнати вів акуратний прохід. В кімнаті була драбина та люк на поверхню. Майже під стелею кімнати виднівся хід далі. В нас одразу ж з’явився азарт піти та дослідити куди він веде.
Ми в кімнаті. Видно наш вхід з Полтви
Нагору веде драбина. Там є люк
Полізли глянути де ми зараз. Видно, як вода з Полтви під час грози намиває пісок аж на драбину
Вгорі під стелею виднілося продовження ходу
Допомагаючи один одному, ми вибралися нагору. Перед нами відкрився прямий та довгий тунель. Він виглядав «як новий» та був неприродньо чистий. Так наче його недавно керхером помили. Це нетипово для Львівських колекторів які, зазвичай, брудні. А тут хоч бери і живи. Ще й на дні тунелю текла тоненька цівочка ґрунтових вод, вистачить щоб руки мити.
Ну що, полізли за мною в тунель!
Вид з тунелю на Полтву
Довгий, чистий та невідовий тунель. Вид в сторону вул. Промислової
Рухаємося далі цим тунелем. Через кількасот метрів його несподівано перегороджує масивний бетонний поріг. Він займає половину всього перерізу тунелю.
Рухаємося по тунелю в сторону вул.Промислової
Бетонний поріг що перегороджує тунель
За цим порогом йде вже значно старіше продовження у вигляді яйцеподібного ходу. Дно продовження викладене плиткою польського періоду. А цівка води з яйцеподібного колектора перетікає під порогом у наш прямокутний тунель. Хто і для чого робив цей поріг – загадка. Але, судячи зі стану бетону, він тут уже давно.
Вид в сторону старого яйцеподібного тунелю
Вид в сторону Полтви
Нам стає ще більш цікаво куди ж може вести цей старий польських хід. GPS під люком показав що ми зараз на вулиці Промисловій. А що як вийдемо аж до самого початку «Кривавого Рову»?
Яйцеподібне продовження тунелю. Дно викладене старою польською плиткою
На дні багато мулу
Далі нас чекало справжнє дігерське пекло. Все дно тунелю було в густому чорному мулі. Ставиш ногу і воно засмоктує аж по коліно. Пробуєш її дістати – та костюм хімзахисту залишається там, в багні. Тому ми мусіли руками притримувати штанини костюма та витягати їх одночасно з ногами. Таке просування вперед забрало дуже багато часу і сил.
Так виглядала дорога замуленим колектором
Під ногами дуже в’язкий та липкий мул
Мул під ногами, вид зблизька
Ось відео як наша ходьба виглядала вживу. Увага! Нецензурна лексика.
Очевидно що мул тут взявся через цей бетонний поріг. Він перегороджує пів тунелю і заважає воді нормально стікати у Полтву. Як наслідок, намивається осад з піску та глини.
Тунель потроху зменшується
Ще зменшується
Далі тільки на колінах
З часом, намулу лише більшало та більшало. В точці «3» на карті мул підійшов аж до самої стелі і далі рухатися було неможливо. Дещо розчаровані, ми вертаємося назад. Але тішить думка, що ми знайшли цікавий невикористовуємий хід. Швидше за все, до реконструкції це був старий колектор вулиці Промислової. І колись ним справді можна було потрапити аж до міської різарні. А зараз він забутований.
Хід стає зовсім низький так шо тільки на животі повзти
І закінчується тупиком
Вертаємося звідки прийшли та йдемо далі вниз головним руслом Полтви. Невдовзі ми помічаємо яскраве світло в кінці тунелю. Воно ллється і зверху, і збоку колектора. Це ще не могли бути очисні споруди, вони значно далі.
Денне світло через незакритий вхід у Полтву
З цього входу назовні йде надійна драбина
Підходимо ближче та розуміємо що нам усміхнулася удача. Ми знайшли ще один вхід у Полтву про який раніше не знали (точка “4” на карті). Він знаходиться посеред заросшого городу одного з приватних будинків по вулиці Полтвяній. Влітку, коли зелень, тут тебе ніхто не помітить. Кришки люка не було, от денне світло і проникало всередину.
Вхід нагору закритий лише прозорою палетою
То ж я легко піднімаюся на поверхню. За моєю спиною видно вентиляційну шахту Полтви. Через неї теж лилося світло
Вентиляційна шахта поруч з входом. Вид з Полтви
Ех, хотів би я теж мати приватний будинок з прямим виходом у Полтву! Прив’язав би там моторного човна і плавав би під Львовом без корків та черг на зупинках.
Наша команда готова йти далі на пошуки “Кривавого Рову”
Минаємо кільце коло «Епіцентру» на вул. Б. Хмельницького. Тут води Полтви піднімаються та повністю заливають бортики водою. Намацуючи ногами дно та стараючись не послизнутися на підводному бортику, помаленьку рухаємося далі.
За ринком «Торпедо» колектор Полтви ширшає, вищає та роздвоюється. Таким він вже йде аж на самі очисні споруди. І саме таким він мав би бути по всій своїй довжині. Тоді б не затоплювало вулицю Торф’яну. Більше про це є за посиланням.
Згідно карт, саме в цьому місці, перед розширенням колектора, «Кривавий Рів» мав вливатися у Полтву. І справді тут є аж дві притоки: одна поруч іншої (точка “5” на карті). Першою йде невелика притока на рівні голови. З неї постійно тече вода через дірку в стіні колектора.
Те саме місце під землею. Бачимо меншу притоку з якої і зараз тече вода. Далі за течією є більша кругла притока
Менша притока Полтви яку нам прийшлося долати. Вона поливала наші голови брудом
Другою притокою є величезний круглий хід два метри в діаметрі. Але води в ньому практично нема. Йдемо дослідимо велику притоку, так як в малу ми не вліземся.
Більша притока Полтви яку ми зараз підемо досліджувати. Вид з човна
Йдемо досліджувати притоку Полтву великого діаметру
Люк назовні яким робимо прив’язку, де ми є зараз
Щоправда, м’ясокомбінат вже давно не працює, тому крові тут не виявилося. Але місце точно то.
Пізніше з’ясувалося, що під час нещодавньої реконструкції вулиці Промислової всі комунікації м’ясокомбінату підключили до загальноміського колектора і сюди вони вже більше не течуть.
Діаметр труби під два метри. Дуже навіть комфортно пересуватися. Мулу немає
Через сто метрів наш великий комфортний тунель закінчується квадратною кімнатою-камерою та глухою бетонною стіною. Нагору веде прогнивша, але ще ціла драбина. Розуміємо, що це буде наша кінцева точка на сьогодні. Ми щойно полазили тут всюди, де це фізично було можливо.
Алекс з сумом стоїть в кінці великого тунелю коло глухої стінки. За нею старий польський колектор що несе води з центру міста на окремі очисні споруди
Піднімаємося нагору та опиняємося на задньому дворі офісно-складських приміщень що на вулиці Ковельській. В гумових костюмах та брудні з ніг до голови ми не викликаємо інтересу у місцевих працівників. То ж є нагода спокійно все роздивитися.
Цей великий тунель призначений для відводу вод з старого польського колектора в Полтву під час виконання ремонтних робіт. Тому він і закінчується тимчасовим «тупиком». А ці дві гілки Полтви були колись об’єднані!
Умовне місце зливу двох колекторів на картіАвтор статті та ще одна притока зі сторони вул. Промислова. На цей раз в старий польський колектор №4
То ж цей новий великий тунель проклали якраз поверх “Кривавого Рову”, а воду пустили в дирку в стіні колектора Полтви та у сусідню, меншу притоку-водоспад.
Ось вона: притока “Кривавий Рів”
Під цими блоками знаходиться кімната де об’єднується Полтва і cтарий польський колектор
Добряче втомлені вирішуємо йти назад по поверхні. Хоч ми і не надто естетично виглядаємо, зате так суттєво швидше. На жаль, наші мокрі гумові костюми зовсім не гріють, а мороз щипає з усіх сторін! В Полтві було тепло, +16 градусів. А надворі лише -5С.
Брудні дигери на вулицях Львова
Скільки я не пробував, але в такому вигляді ніхто не хотів мене підвозити 🙂
Підсумовуючи: ми дослідили місце, де колись був «Кривавий Рів». Так називався потік який йшов від міської бойні (різні) в Полтву. Зараз це м’ясокомбінат на вул. Промисловій який не працює. То ж крові там вже немає, а потік перетворився в каналізацію.
Ось він, “Кривавий Рів” що впадає у Полтву. Це нова сторінка в історії старого Львова
Колишня міська Різарня а потім М’ясокомбінат по вул. Промисловій
