Думаєте що всі Карпати ходжені переходжені? Вважаєте що там нічого нового не знайдеш? А дзуськи! Наприклад, вершина гори Зелемінь коло Сколе. Ніби і поруч цивілізації, а на ній вибиті написи латинською та польською мовами, найстаріший 1639 року. Є кілька і на українській. Хто їх робив та для чого – загадка, яку ще потрібно розгадати.

На горі «Зелемінь», коло Сколе, є каміння з середньовчними написами. Найстаршому з них майже 400 років! Знаходяться вони лише в кількох хвилинах ходьби від маршруту Сколе – гора Лопата – гора Зелемінь – Сколе. Трішки звернули зі стежки, а тут таке! Не часто в Карпатах можна зустріти наскельні написи латинкою яким 400 років!

Найближчий аналог «Писаний Камінь» є аж на Верховинщині. І якщо їх “Писаний Камінь” добре досліджено, то наш – Терра Інкогніта! Ось фото і приблизна розшифровка написів на нашому бескидському «Писаному камені».

Могла б бути надмогильна плита, але ж це суцільна скеля. І роки йдуть не в тому порядку

Хто були ці люди, для чого вони залишали тут свої автографи, що хотіли цим сказати? А можливо це лише «тут був Вася» тодішніх туристів? Тоді виходить що Зелеvянка – це найстаріший туристичний маршрут Бескидів? Щоб сказати точно потрібне фахове дослідження. Цілком ймовірно, що десь під мохом є навіть старіші написи. Наприклад автограф самого князя Святослава…

Гора Зелемінь знаходиться в годині ходьби від гори Лопата, «Говерли» місцевого значення. Це популярний одноденний туристичний маршрут. Старт зі Сколе від озера, далі підйом на Лопату, потім перехід на гору Зелемінь і назад спуск до озера. Але якщо Вам йти одразу на камЕні, без гори Лопата, то краще зі Сколе напряму.

За мостом коло озера повертаємо праворуч і так в кінець аж до шляк-бауму. Від нього до вершини пішки йти дві години. Проте є нормальна лісовозна дорога, навіть без колії. Поруч живе лісник. Якщо ви серйозні науковці, а не лісокради чи чорні археологи – то шляк-баум він відкриє.

Сама вершина гори Зелемінь є круглою і з помітним заглибленням, наче вулкан. Власне на вершині і розкидані ці камЕні з загадковими написами.

Межовий камінь по дорозі в сторону гори Лопата. Фото Alex Ronsky

Я маю кілька версій хто і для чого залишив ці написи:

1) «Тут був Вася» – біда сучасного туризму. Не виключено, що написи позалишали такі самі «Васі» багато століть тому. Тобто тут колись проходив один з найстаріших туристичних маршрутів Карпат!

Згідно даних від Alex у 20 ст. Дрогобицький відділ ПТТ (Польського товариства татранського) орендував у фірми Гредлів мисливські будинки. В результаті мережу схрониськ по селах і місті Сколе доповнювали такі незагосподаровані прихистки під вершинами Зелемінь, Магура, Магій, Буковинка (біля Тухлі), Віднога і Черенище (під хребтом Парашки), Тростян.

В 1936 р. прихистки під Зелемінем і Магурою було пристосовано до зимових умов: змінено підлогу, відремонтовано дах, ущільнено стіни, вставлено пічки і замість нар встановлено ліжка. Ось джерело.

Як бачимо, будиночок там вже був, його просто арендували і про це є згадка в пресі. Цілком імовірно що мисливські угіддя тут були задовго до того. А коли погода не сприяла полюванню то пани розважалися як вміли.

2) Військові. Звідси прекрасний вигляд на усі під’їзні дороги що ведуть до перевалів на Угорщину. Тому тут розташовувалися військові чатові і від нема чого робити вони вибивали ці написи.

3) Картографи. Тут була їх база звідки вони змальовували навколишні вершини. От в погану погоду і царапали свої імена

Ці написи можуть стати ще одною принадою для розвитку туризму в Сколівському регіоні. Відомо ж що гірські походи загартовують і тіло, і душу. Людям цікаво буде йти не просто в гори, а відвідати гору-загадку щоб побачити ці камені на власні очі.

Як бачите, не тільки літаками, бункерами та печерами цікаві Карпати ? Їм є ще чим нас здивувати. То ж досліджуймо далі!

Сподіваюся що цей пост приверне увагу дослідників до ще однієї загадки Карпат яку потрібно розгадати. Я не боюся що, описавши камені в інтернеті, знищу об’єкт. Навпаки, розвину! Попри них все рівно проходить стежка і ніхто досі не звертав увагу. А вартувало би! Простояли стільки століть, то ще простоять. Зрештою, кількатонну каменюку вниз в рюкзаку не понесеш.

—
Дякую всім за увагу! Підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб знати ще подібних місць в Карпатах.