Село Ямельниця розкинулося у мальовничій долині поруч дороги на Урич та Східницю. Чужі тут дивина, тож місцеві привітно махають нам руками. Та ми їх не помічаємо. Бо величезні скелі, якими буквально оточено село, заполонили наш погляд. «Та їх тут як в Тустані, Скелях Довбуша та Кам’янці разом взятими» – захоплено вигукую я. Всіх і за тиждень не перейти! Наша ціль на сьогодні – гора Ковбура де колись розташовувалася радіостанція УПА “Афродита”.
Минаємо автентичні бойківські будиночки. Вони як в гуцулів, розкидані по навколишніх горбах далеко один від одного. Дерев’яний інструмент акуратно поскладаний попід гобітські хатки, а парканів немає. Дуже незвично їхати по селу без огорож, весь час здається що ти на чийомусь подвір’ю. Атмосфера тут збереглася як і вісімдесят років тому в часи УПА.
Про повстанців я згадав недаремно. Тут протягом півтора року діяла підпільна радіостанція «Афродита». Вона на весь світ передавала правду що ж насправді відбувається в Україні. Це не подобалося ані німецькій, ані радянській пропаганді. Тож після кількох спроб радіостанцію все таки знищили. Тим не менше за час свого існування радіо «Афродита» почуло дуже багато людей по всій Європі.
Думаєте вигадую? В Європі ж не розуміють Українську мову. У лавах УПА був бельгійський інженер Альберт Газенбрукс що втік з німецького полону. Крім іншомовних трансляцій він також відповідав і за технічну сторону питання. В ті часи мати свою радіостанцію було так само круто як зараз Youtube канал з мільйоном підписчиків.
Микола Бандрівський у 80-х роках провів дослідження цих скель. Петрогліфів не виявлено.
Сьогодні наша ціль не просто прогулятися та погодувати карпатських кліщів. Ми прямуємо до гори Ковбура де колись розташовувалося радіо «Афродита». Дорога нескладна, до 30 хв пішки від автомобіля. Джипом можна під’їхати під саму вершину. Коло неї є симпатична галявина навколо якої розкидані величні скелі. Під однією з них, за твердженням Андрій Мочурад і було «Радіо Афродіта». Звідси вони лише вели передачі, а жили та переховувалися в селі. Зараз, само собою, нічого з цього всього не залишилося. Забрали ще бійці НКВС. Тому ми просто оглядаємо скельний комплекс і вражені йдемо далі. На жаль нам не вдалося зробити фотографію яка б точно передала цю всю велич. Тому краще побачити її вживу ?
Якби я був повстанцем то кожен раз би виходив з іншого місця. Є навіть окрема спортивна дисципліна по радіо-пеленгації таких радіостанцій, «охота на лис». Значно важче знайти передавач який щоразу змінює розташування.
Маючи трохи часу ми ще оглянули скелі Кікошів Камінь. Вони нависають на східною частиною Ямельниці наче плато «Загубленого світу». Це вже більш розкручена локація з промаркованим маршрутом p c. Ямельниця і слідами від вогнищ. Ще б пак, сюди є за чим їхати. Зі скель відкриваються чудові карпатські краєвиди мільйон на мільйон пікселів!
З думкою що в Ямельницю потрібно ще повертатися і то не раз ми втомлені та щасливі їдемо у Львів. За день ми встигли оглянути лише два скельних комплекси з десяти. Настільки їх тут багато! Якщо Ви бажаєте насолодитися все ще дикими Карпатами без кіосків з магнітиками та з безкоштовним входом – не відкладайте! Їдьте поки вони є. Бо поступово скультурюються.
Дякую Міші, Мар’яні та Ігору за допомогу в пошуках радіостанції Афродита
Самої радіостанції тут давно вже нема, хоча це діло поправиме! Наприклад можна встановити тут сонячну батарею, передавач та цілодобово крутити повстанські пісні. І тоді на весь світ знову зазвучить “радіо Афродита”! Чи влаштовувати тут радіоаматорські контести (виходи в ефір) і потім розсилати всім QSL карточки з повстанськими світлинами. Думаю багато хто хотів би встановити зв’язок з такою радіостанцією!
—
Сподобалася стаття? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб знати більше про історію УПА в Карпатах! Наприклад:
