Чи можна пройти від Чортових скель до Винниківського озера(Emili Resort) не ступаючи на асфальт? Більшість львів’ян впевнено скажуть що ні. Адже між цими двома об’єктами пролягає дорога Львів – Винники яку ну ніяк не оминеш.

Прокачані краєзнавці ще згадають про закинуту залізницю Львів – Перемишляни яка колись мала міст над цією дорогою. І лише спортсмени-марафонці впевнено дадуть відповідь – «Та звісно що можна!»

Дорога Львів – Винники і залишки залізничного моста

Адже вони знають про існування підземного ходу. Він прокладений під дорогою та фантомною залізничною колією в районі повороту на Винниківське озеро. Таким чином ліс Вульки та Чортові скелі мають свою «пішо-вело доріжку». Уявляєте, можна забігти у ліс в центрі Львова на вул. Лисенка, а вибігти аж коло Медової Печери, жодного разу так і не ступивши на асфальт. Все це є можливим завдяки тунелю.

Тут під дорогою та залізничним насипом проходить тунель

Вхід у тунель зі сторони Вульок, вид праворуч від автомобіля

Тунель під залізничним насипом

Вихід з тунелю, сторона Чортових Скель. Це є ліворуч від автомобіля. Рюкзак для масштабу який є справжній розмір труби.

В травні 2019 року цим підземним ходом успішно пробігло кількасот учасників Lviv Ultra Trail марафону, включаючи і автора цієї статті. Хоча ще донедавна тунель був наполовину засипаним землею та будівельним сміттям. Таким би і залишався, якби не хлопці з орг-команди Lviv Ultra Trail Marathon. У них все просто: що це за марафон без підземного ходу?

Слово «Дигер» походить від англійського слова “dig” – копати. То ж коли потрібно помахати лопатою досліджуючи нові підземелля – то це до дигерів. Так Богдан Стадник і я долучилися до підготовки першого Львівського Ультра-Трейл марафону.

На початках ми копали стоячи на колінах

За дві години інтенсивної праці винесли купу тачок битої цегли та пластикових пляшок. Стало можливим розігнутися

В паралель з тачками працювали відрами

Землю ми вивозили в австрійську ділянку тунелю, там стелі вищі. Нею ми вирівняли костурбате кам’яне дно

Винниківське озеро колись живилося потічками з лісу «Жупан». Саме так тоді називався ліс навколо Чортових скель. Під час прокладання залізниці Львів – Перемишляни для всіх цих потічків зробили тунелі. Найбільший з них получився в районі Винниківського озера. Красивий тунель з тесаного каменю мав довжину приблизно тридцять метрів і висоту п’ять метрів.

Дорога на Винники і потік що живив озеро на карті 19 століття

Те ж місце, але на сучасній карті. З дуже великими труднощами вдалося знайти мапу, де цей потік ще позначено. На більшості карт він уже відсутній.

Вихід з тунелю, вид в сторону Вульки

Зараз ми десь під залізничним насипом

Ділянка тунелю між залізницею та дорогою

Зробив селфі щоб показати справжні розміри тунелю

Під час реконструкції дороги Львів – Винники тунель продовжили бетонними трубами. Це, звісно що, було не так красиво як тесаним каменем, ну але вже як є. Таким чином сумарна довжина проходу склала 45 метрів.

Бетонне продовження тунелю під автомобільною дорогою

В порівнянні з австрійським тунелем це бетонне кільце виглядає крихітним. Але, повірте, воно прохідне, проїзне і, навіть, пробіжне!

Перевірка тунелю на прохідність

Як ми знаємо, ця гілка залізниці занепала та перетворилася на фантомну. Вона ніби ще є, а по факту її давно вже розібрали. З часом тунель хтось засипав будівельним та побутовим сміттям. На момент нашого прибуття бетонні труби були непролазні, а від води, що ними мала б текти, залишився лише слід на карті. Та за кілька вечорів наша команда з п’яти лопат, трьох відер і однієї тачки все це гарненько розчистила. Тунель знову став прохідним як колектор Полтви.

Тунель до розчистки був наполовину заповнений будівельним сміттям

Проміжний етап розчистки тунелю. Просто грунт копати легко. А от вантажити биту цеглу і пластикові пляшки є дуже сило-часо затратно.

Цей же тунель після розчистки

В день змагань кілька сотень спортсменів успішно пробігли розчищеним тунелем. Тому не прийшлося перекривати дорогу Львів – Винники для чергового марафону.

Вхід в тунель

По дну тунелю колись йшов кабель. Станом на 2011 рік він ще був у цій трубі

Підйом та перехід з австрійського тунелю в радянський. Бетон на дні тунелю свіжий, цьогорічний. Зараз якраз проводяться роботи по укріпленню узбіччя дороги над тунелем

Вихід з іншої сторони

Якщо Вам закортіло прогулятися/пробігтися фантомною залізницею та її тунелем то обов’язково ще поруч відвідайте …. автобусну зупинку. Вона оздоблена автентичною мозаїкою з рибами в стилі магазину «Океан» що на вул. Володимира Великого. Можливо навіть автор мозаїки був той самий. На жаль цей шедевр, як і фантомна залізниця, поступово самоліквідовуються з ландшафту міста. То ж не проҐавте, поки вона ще є.

Запилюжена мозаїка на автобусній зупинці коло автомобільного знаку “Львів”

Навіть в такому стані ці фрески ще доволі яскраві та цікаві

Видно тріщину в стіні. Скоро ця частина мозаїки відпаде☹

Як бачимо, зупинка тут є доволі велика. А частина мозаїки вже обвалилася

Підземний хід, який я щойно описав, це не єдиний у Львові. Є ще, наприклад, вулиця Тунельна аж з трьома тунелями під залізницею. Та найцікавіший підземний хід знаходиться одразу поруч головного вокзалу. Він починається з паркінгу на площі Двірцевій, проходить під усіма перонами і виходить вже на Левандівці. Це є найкоротший шлях з вокзалу на вулицю Широку.

Недалеко, також, ще є дворівнева залізнична розв’язка. Для автомобілів зараз таких не будують, а от для поїздів робили ще сто років тому.

Тунель на вулиці Тунельній 🙂

Тунель на вулиці Тунельній 🙂

А Ви знали що всі колії на головному Вокзалінасипні?

Проходимо далі вперед і бачимо тунель під коліями

Гм. Цікаво куди він веде …

Тунель виходить на іншу сторону перону коло паркінгу

Пройшовши трохи цим тунелем в сторону залізниці можна побачити дворівневу розв’язку для поїздів. Ех, таких би зараз побільше для машин…

Сподобалася стаття? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал і будьте в курсі усіх підземних місць! Наприклад: