«Перелетіти через всі Карпати на повітряній кулі? Та це неможливо!» – так нам говорили. Але цікава ідея запалює. А досвідчена команда зможе все! Організаторами були Микола Рубель та чемпіон України Валентин Щенявський. Разом з командою із десяти чоловік вони встановили новий рекорд України.
На кулі над ГорамиОсь перший секрет. Вони взяли дві величееезні кулі що розраховані на 8 пасажирів кожна. І замість людей навантажили їх під зав’язку балонами з пальним. Маючи пів-тони газу на борту можна летіти хоч на Львів!
Запас пального в синій куліМісцем старту було село Довге Іршавського району. Тут закінчується рівнинне Закарпаття та починаються перші горби. Сьогодні вітер північно-східний. То ж ми прямуватимемо в сторону Долини, Івано-Франківська область.
Заїжджаємо на місце стартуМи стартували із сільського стадіону. Дружня команда з десяти чоловік збирає дві кулі за пів години. Спочатку довго і нудно надувають звичайним холодним повітрям. А вже в самому кінці вмикають пальник. Буквально за кілька хвилин це безформне простирадло, яке щойно займало пів стадіону, вже тягне кошик у небо.
Розгорнули кулі по стадіонуВ цьому власне і другий секрет рекорду. Летіти потрібно взимку! Холодне повітря краще піднімає гарячу кулю. Відповідно менше витрачається газу. Влітку, наприклад, польоти можливі лише дуже вранці чи ввечері і то вони доволі короткі.
На цій червоній кулі летітиму яПерша хвилина польоту а враження ніби нічого не відбувається: ти і далі стоїш на землі. Адже куля відривається надзвичайно плавно та беззвучно. А ще вона завжди летить за вітром. Тож навіть при швидкості 60км/год в корзині штиль а навколо абсолютна тишина. Нічого не свистить і не дує. Крім пальника, звісно що.
Па-па точка стартуНе встигли ми помахати всім рукою як куля сховалася в хмарах. Прилади показують висоту 1000 метрів. Це дивовижно. АН-2 витрачає на такий підйом аж п’ятнадцять хвилин.
Навігаційне обладнання пілотаНа висоті 2400м ми пробили хмари та нарешті поніжилися на сонечку. Вище 2500м не піднімаємося, диспетчер не дозволив. Температура нуль градусів, швидкість 67км/год! Якщо так і продовжувати, то можна аж під Львовом сісти. Але ж хочеться побачити гори! То ж ми знижуємося над смт. Міжгір’я.
Нічого не видно. Йдемо по приладах.Тут швидкість нижча, лише 20км/год. То ж досхочу фотографуємо ялинки, будинки та один одного. Особливо класно виглядає мацьопка куля на фоні масивних гір та долин. Автомобілі з частиною команди далеко позаду. Дороги тут так собі. До Міжгір’я їм ще їхати і їхати.
Наш капітан Микола РубельПо Карпатах я вже ходив, їздив, лазив та плавав. Тепер ще й літав! До мандрівки я готувався як до походу. Тому зібрав рюкзак з найнеобхіднішим, провсяк випадок. Зима ж надворі! Я ретельно виважував кожну річ, щоб не тягнути на кулю зайвий вантаж. Та, виявляється, в цьому не було потреби. Власна маса кулі з корзиною та газом аж півтора тони. Це більше ніж маса легкового автомобіля. Зайвих десять кілограм вона не помітить.
Далі будуть фото з Міжгір’яМи знову піднялися вгору щоб перелетіти Вишківський та Торунський перевали. На моє здивування тут частково зробили дорогу. Сподіваюся до кінця року дороблять повністю. Кинувши прощальний погляд на Міжгір’я ми заховалися у хмарах.
Самотня церковка далеко в горахТут знову зросла швидкість і абсолютно нецікаво перша куля долетіла аж до Долина. Друга куля трішки не дотягнула і змушена була сісти в Мислівці. Тим не менші обидві кулі дали зимовим Карпатам жару! В сумі політ зайняв три години і ми зробили 90км по прямій. Всі щасливі та задоволені. До кулі одразу ж прибігли місцеві дітлахи зі школи. Відкритий урок вийшов на славу. А дані про політ ми передали в Книгу Рекордів України.
Карта ПольотуДуже дякую дружній та досвідченій команді повітроплавців за таку можливість політати. Це було незабутньо! Особлива подяка тим хто залишався на землі і забезпечував всі логістичні питання.