З повітряної кулі ми побачили в лісі самотню хатинку. Вона знаходилася поруч гори Стара Щебела (1216м н.р.м.) у важкодоступній частині Сколівських Бескидів.

Прийшла весна і я захотів побути сам на сам з горами, так щоб точно нікого не зустріти. А заодно і з’ясувати, що ж це була за споруда. Вийшла цікава мандрівками нетрями Сколівських Бескидів.

Найкоротший шлях до гори Стара Щебела (ось координати) йде з Тисовця. Але він же і найважчий. Тому я пішов з Коростева, там рівна дорога. В одну сторону вийшло дванадцять кілометрів. І стільки ж назад, ще й по мокрому снігу!

У Львові люди давно вже перевзулися у літню гуму, а в горах сніг ще навіть попри трасу лежить. На вершині його взагалі було по пояс. Враховуйте це при плануванні своїх подорожей.

Серед усіх гір Бескиди – мої улюблені. Бабця була з Бещадів, за Союзу батьків відправляли оздоровлюватися у Сколе та Славське. Потім був дитячий табір у с. Майдан. Далі довга пауза і, нарешті, друзі потягнули мене на гору Кукул.

Цей був мій перший дорослий раз у Карпатах, але не у Бескидах. Чорногора, Ґорґани, Мармароси: це все, звичайно, добре. Але як тільки я купив мапу Сколівських Бескидів, то не заспокоївся, аж поки їх всіх не обійшов.

Гуляти Бескидами – це гуляти лісом. Тільки, на відміну від рівнини, ліс тут тривимірний. Через це масштабні краєвиди в Бескидах трапляються рідко. Зате багато потічків, схилів, дерев та диких звірів.

Від села Коростів і майже аж до гори Стара Щебела я йшов по вовчих та ведмежих слідах. Це набагато легше, ніж самому топтати замерзший сніг. Востаннє люди тут були ще як у грибний сезон. Крім диких звірів, нІкому навіть стежку прокласти.

Страшно не було. Туристи не входять у звичний харчовий раціон диких звірів. Якщо ти нормально відносишся до гір, то вони, обов’язково, віддячаться тим же.

Вершина гори Стара Щебела широка і розлога, ще й знаходиться в коханЯх. Саме тому вона була вибрана як безпечне місце висадки десанту УПА. Американці підготували групу розвідників під керівництвом Василя Охримовича. 20 травня 1951 р. вони успішно висадилися на гору Стара Щебела і розчинилися в дрімучих Бескидах. Повстанці мали з собою зброю, радіостанцію та пошту для керівництва УПА.

Звідси відкриваються прекрасні краєвиди на курорт Тисовець та Росохацькі полонини. Поруч є плоске та захищене від вітру місце для ночівлі з наметом. Десь за кілометр б’є потужне джерело. Мрію тут влітку позалипати на зірки. Навколо ні душі, має бути темно-темно.

Ось гарне відео з вершини, як там було.

Вертатися було і легше і швидше, адже стежка в снігу вже протоптана. Спуск зайняв лише якихось три з половиною години. Дивитися під ноги не потрібно було. То ж в лагідних проміннях призахідного сонця в мене була чудова нагода “милуватися” пейзажами вирубаних Карпат 🙁 А їх тут допрутня скільки!

Я все так гарно розписав, бо йшов взимку. Влітку ж тут ведеться масова лісозаготівля: це, як не як, Сколівський Військовий! Лісгосп. Тому цілодобово шумлять бензопили, стоять вагончики для робочих, трильовщики та лісовози. Не псуйте собі настрій влітку: на гору Стара Щебела краще йдіть з Тисовця!

Сонце цілий день добряче шкварило та топило сніг. Якщо дорогою туди я легко перейшов річку Бутивля вбрід, то назад в ній вже було по коліна мутної води. На моє щастя, якраз після броду знаходилася та сама колиба, яку я бачив з повітряної кулі. Тут можна  просушитися, відігріти ноги та переночувати.

Влітку 90 % шляху до гори Стара Щебела можна проїхати на авто. Але в’їзд перегороджує шляк баум. Вдень він відкритий, та на ніч його закривають і ніяк не об’їдеш. Тому добре подумайте: Ви приїхали в гори гуляти, чи кататися на авто? А якщо влом топтати весь цей шлях на своїх двох, то краще беріть велосипед!

Ходити самому в гори небезпечно! Не робіть цього! Друзі знали, яким маршрутом я йду і до коли маю вийти на зв’язок. То ж у випадку чого, рятувальникам легко було б мене знайти. Але все вийшло і от Ви вже дочитуєте опис моїх пригод. 🙂

Сподобався похід? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал, там є ще багато цікавих маршрутів! Наприклад: