Я недавно придбав мильницю fujifilm a170 та ми з другом вирішили піти до колишнього військового шпиталю, щоб зробити декілька кадрів у самому приміщені та на території.
Як тільки ми підійшли до повороту, який веде до госпіталю, туди заїхав наряд поліції. Ми вирішили, що певний час походимо по території та лише потім зайдемо в середину. Пройшовши повз цивільну машину, чоловік всередині запитав, що ми тут робимо, ми відповіли, що просто гуляємо та фотографуємо, ще трохи поговорили з ним та він на нас забив) Обійшовши територію, нічого цікавого не побачили, лише руїни та зарослі.
Згодом, вирішили піти до гаражів, де зустріли наркомана. Ми вирішили по-тихеньку змотувати, проте він почав діалог.
— Шо ви тут, хлопці?
— Та нічого, гуляємо, фотографуємо
— І нічого не шукаєте?
— Та ні.
— Та не брешіть, ви такі ж як і я, робіть свою роботу, не буду заважати.
Врешті-решт, ми змогли спокійно зайти у сам шпиталь, так як часу було небагато, вирішили оглянути на цей раз лише перший поверх. Судячи з того, що ми побачили, приміщення колись горіло. Всередині також ніц цікавого, лише збереглись таблички та самотній стілець
Батько розказував, що ще за СРСР бачив тут часто різноманітні БТРи та у певний період навіть РЛС.
Згідно інформації, яку знайшов, у період з 1850-х по 1922 тут лікувалися солдати Дніпровського, Охотського, Камчатського та Ізюмського гусарських полків. У 1992 році тут була католицька духовна семінарія. Після 2 СВ приміщення використовували для розміщення військових частин. З 1995 по 2000 тут був батальйон зв’язку.
Дякую за увагу!
