Щороку, в сильну зливу, тут потоп. Машини заливає по капот, а люди надувають човни та плавають. Яка ж причина підтоплення цього перехрестя і чому її досі не усунули?
Якщо Ви думаєте, що в підтопленні перехрестя Сахарова – Вітовського винні забиті решітки дощоприймачів, новобудови та зміни клімату – то це не так. Сто років тому тут також підтоплювало.
Справжньою причиною підтоплення перехрестя вул. Сахарова – Вітовського є замалий колектор нижче по течії. Ним, попри парк Культури та по вулиці Зарицьких, дощова вода з цього перехрестя тече у Полтву . Чомусь, на цій ділянці колектор вдвічі менший, ніж він був до неї, і є після неї.
Ось такого великого розміру є колектор під перехрестям вул. Сахарова – Вітовського
На вулиці Зарицьких він звужується до значно меншої, овальної труби
Перехрестя вул. Сахарова – Вітовського затоплює тому, що вся вода не може протиснутися через цей овальний колектор
Йдемо овальним колектором по вул. Зарицьких
Колектора під вулицею Зарицьких в поганому статі та вимагає ремонту
Пізніше, коло Стрийського ринку, цей колектор знову розширяється та зливається з притокою Залізна Вода, а потім Полтвою.
Вихід вузького колектора з вул. Зарицьких коло Стрийського ринку
Тут вузький колектор розширяється і далі знову йде вже широкий
Широкий колектор коло Стрийського ринку
Тут також є свої проблеми: труби поперек колектора зменшують його пропускну здатність в зливу
Єдиним ефективним вирішенням проблеми затоплення перехрестя є новий колектор з вул. Вітовського до площі Франка. Він йтиме в паралель з існуючим колектором та збільшить загальну пропускну здатність.
Чому так не зробили ще за Австро-Угорщини? Тому що тоді, на вул Вітовського, було два ставки. Тож колектор мусіли будували в їх обхід. За Союзу ці ставки засипали та проклали дорогу. Але колектор вже ніхто не переробляв.
Схожа проблема замалого колектора є і на вулиці Торф’яній. Тут також щороку затоплює.
А тепер давайте прогуляємося під землею від Депо до СІЗО. Це була наша найдовша неперервна мандрівка Полтвою: 8 км за раз!
Старт був від старого трамвайного Депо на перехрестя Сахарова-Вітовського. Далі ми пішли під вулицею Зарицьких, проспектом Шевченка, проспектом Свободи і проспектом Чорновола.
Коло ТЦ «Форум» ми звернули в тунель на вулицю Куліша. Ним ми піднялися до СІЗО що на вул. Городоцькій. Далі була вулиця Гнатюка і наша крайня точка – Гранд Готель.
Вишенькою на тортику став вихід на поверхню прямо коло воріт СІЗО. Охорона там добряче очканула і мало не ввімкнула тривогу 🙂
Карта нашого походу
Підземелля коло вулиці Скельна
Вулиця Зарицьких. Слизько і швидка течія
Під час нашого походу на вулиці Шота Руставеллі ми виявили значні руйнування колектора. Вода знесла частину бортика і він тепер лежить прямо посеред течії. Страшно собі уявити, що станеться якщо чергова злива понесе цю глибу вниз. В колекторі Полтви прокладено багато труб. Такий дебелий кусок «стіни» запросто може їх перебити. Тому я одразу ж повідомим про ці руйнування ЛьвівВодоканал. Вони пообіцяли і вжили невідкладних заходів.
Зруйнований бортик
Пройти важко, але не це найгірше
Цей бортик вже зараз суттєво затримує воду. Вона значно вища, ніж має бути і розмиває інші бортики
А якшо буде злива, то бортик полетить вниз і може поламати труби в колекторі та пообривати коріння дерев 🙂
Також, до честі Львівводоканалу хочу зазначити що вони відреагували на мій пост двохрічної давнини. Колектор на вул. Сахарова- Вітовського почистили. Ось фото до і після. Різниця на лице. Дякую Вам! Тепер там можна практично всюди ходити по сухому бортику.
2018 рік. Такою була майже вся дорога
Просто йшли по воді весь час
Після чистки. Йти таким колектором одне задоволення
Після чистки. Ще б ці нарости зі стін прибрати…
Після чистки. Йти таким колектором одне задоволення
Хід на Цитадель
Трон Діггера не поприбирали
Я досліджую Полтву от уже п`ятнадцять років. За цей час в голові виросли всякі дурні шаблони та обмеження. Наприклад що не можна ходити по центральному руслу Полтви, бо знесе. Що не можна перейти «до містка» по лівому березі Полтви бо там водоспад. Чи, що не можна пройти «яйце» яке з’єднує вулиці Вітовського і Шота Руставеллі бо там слизько.
Йдемо по центру Полтви. Фото Вані
А я раніше завжди ходив бортиком. Фото Вані
До них сюдою теж ніхто не хотів йти. Боялися що знесе
А тепер це чудовий маршрут!
Молоді дигери взялися руйнувати всі мої старі шаблони! Тарік з Владом перші пройшли «яйце» на вул.Зарицьких. Більше того, Влад з Дівчатами там ще й прокатався як в дігерському квАквапарку!
Наша компанія, протигази щоб продавців в магазині лякати
Відпочиваємо після проходження колектора по вул. Зарицьких
В молодих дурі багато. Я за ними ледве встигав. А їм же хотілося пошвидше до ларька з Рево 🙂
Влад і Ваня перші пройшли прямісінько по центральному руслу Полтви. Вони не хотіли згинатися на низькому бортику Полтви, щоб не заробити полтвеОхондроз. Та я раніше про таке й подумати не міг!
ПолтвеОхондроз
Тому Ваня йде прямо по центру!
Тому Ваня йде прямо по центру!
Спочатку ми не вірили що це безпечно і йшли бортиком
А потім перейшли у віру Вані
Тут навіть можна зупинитися і переглянути які фоточки виходять
Вперше я йшов у такий складний похід з молодим поколінням дослідників. І мені було дуже приємно що не я їх вів, а вони мене! Хлопці показували мені Полтву по новому.
Початок нашого походу
Коли ми вже оділися, то згадали що забули купити батарейки до ліхтарика. Прийшлося йти так
Зараз ми під Лем-Стейшин
Біля пам’ятника М. Грушевському
Гоп-Стоп в Полтві: Батарейки – ліхтарики єсть?
Вихід назовні біля готелю Жорж
Нашою ціллю було дослідження старих бокових приток. Їх будували ще в середньовіччя і, зараз, вони не використовуються. За Польщі, більшість з них замурували і, таким чином, перетворили на таємничі львівські підземелля.
Вул. Шота Руставеллі. Колись тут був клапан, щоб вода не затікала всередину і в зливу не била фонтаном з унітазу. В Празі такі клапани ще цілі, не згнивші.
Я поліз досліджувати стару притоку на проспекті Свободи
Вона викладена з тесаного каменю і йде в сторону Опери Пасаж
Одна з таких старих недіючих приток знаходиться прямо навпроти Гранд Готелю. Вона йде від перехрестя проспект Свободи – вул. Дорошенка в сторону готелю. Добратися до неї ой як не просто. Та ми змогли 🙂
Ця притока прокладена значно вище за основне русло Полтви і є повністю сухою! В кінці притока засипана будівельним сміттям. Її висота метр, тож можна вільно проповзти туди-назад навкарачки. Довжина притоки тридцять метрів. Дивно, що її всю не засипали під час реконструкції вулиці.
Знаменитий місток через Полтву коло готелю Львів
Далі в колектор номер 7 на Куліша
Відпочиваємо перед останнім риЕвком 🙂
Вузька ділянка коло вул. Дорошенка в кінці сьомого колектора
Скарби чи сміття?
Тут вгору пішла притока. Ваня мене підсадив і я зміг в неї залізти. А Влад, тим часом, думав про Рево
Суха притока в сторону Гранд Готелю
Кінець притоки
Вона засипана піском і камінням
Вид з кінця притоки на початок
Ну все. Тепер на вихід
Ми вже шість годин гуляли підземним Львовом. Троха втомилися. Найближчий відомий нам вихід на поверхню був аж коло ТЦ «Форум». Далеченько йти… Тому ми почали шукати люки поближче. Перший, що відкрився, був люк коло входу до СІЗО “Бригідки”на вул. Городоцькій. Всі решта безнадійно закисли і навіть не рухалися.
Шукаємо вихід нагору
Більшість люків закисли і не відкриваються
Але вилізти нагору було не так вже і просто. Посередині колодязя, як кістка в горлі, висів інший люк! Він сюди колись провалився та застряг, так і не долетівши до низу. Тепер цей люк стирчав поперек дороги та загороджував нам шлях нагору.
Наш вихід на поверхню закриває аж два люки
Вид зверху на поламаний люк
Уявіть собі: наша глибина під землею десять метрів. І десь там далеко висять цих «п’ять копійок» над головою. Від цього напів-люку, і вище до поверхні, скоб не було. Тому, щоб вибратися нагору, нам прийшлося стати на цю перешкоду ногами і так дряпатися до виходу!
Якось так ми його перелазили
Люк витримав. Далі ми щосили вперлися руками в інший люк, той що на дорозі. Він відкрився, після чого ми виставили аварійний конус і, лише після цього, вибралися самі.
Давай руку, підстрахую!
Ура! Живий!
Начальник охорони СІЗО хотів вже ввімкнути тривогу. Але він виявився нашим читачем. Начальник знав, хто такі дигери і що нічого поганого вони не роблять.
Надворі ніч, мінус два градуси. Ми в тонких гумових костюмах, ще й всі мокрі зсередини. В Полтві було тепло, +18. А тут такий дубак!
Влад морозиться вилазити з теплої каналізації 🙂
Ваня виклкикав таксі та почав стежити за картою. Коли до нас залишалася лише одна хвилин їзди, ми гарячково взялися скидати з себе ці всі брудні костюми. Інакше б нас навіть у вантажне таксі не пустили!
Точка нашого виходу коло воріт СІЗО
Трусячись на морозі в одних лише футболках та термусі, ми швиденько покидали хімзу в багажник і ввімкнули на повну підігрів сидінь. Все, їдемо додому відмиватися і спати. Завтра нам ще завтра летіти через гору Параска на повітряній кулі.
Виглядаємо так наче ми щойно звідти втекли 🙂 Викликаємо таксі щоб завіз нас назад на Сахарова-Вітовського. Там ми залишили нашу машину. Йти пішки не варіант через мороз
Через пів року вхід коло ДЕПО, де ми спускалися, облагородили і зробили доступним для простих людей.
У Львові відкриють вхід у Полтву
Незабаром, кожен бажаючий зможе побачити Полтву на власні очі. В Трамвайному Депо що на вул. Сахарова – Lem Station завершують реконструкцію входу у Полтву. Станом на зараз там вже відновлені стінки колектора та встановлені сходи вниз. По проекту все це закриватиме скляний рухомий люк. Буде красива підсвітка. То ж Полтвою можна буде милуватися як з поверхні, так і спустившись туди вниз.
Тут ведуться роботи по відкриттю входу в Полтву для громади міста
Вниз йдуть акуратні сходи. Все чисто та культурно
Це “Вулька” – притока Полтви під вулицею Вітовського
В той час як Львівводоканал закриває входи у Полтву бетонними блоками, Lem Station – відкриває. Вони за власний кошт винайняли підрядника та відреставрували «свою» ділянку колектора.
Виявляється, у Львові навіть є спеціальна компанія «Техно-Ресурс» яка спеціалізується на подібних роботах. Вони закачують під бетон оригінальний полімер власної розробки. Він там затвердіває та скріплює все це докупи. Після чого відновлений колектор прослужить ще не один десяток років. За словами Михайла Лемака усі роботи по облаштуванню входу в Полтву буде завершено до кінця 2023 року.
Фото до і після. Скоро тут буде скляний люк з підсвіткою
Раніше сходи тут були повністю зруйновані. Зараз їх відновили
Очевидно, шо по цій руїні ніхто нормально спускатися не міг. І не спускався. А зараз ходити тут одне задоволення.
В той час як LEM Station відновлює вхід у Полтву, Львівводоканал – закриває
Там де раніше потрібно було спускатися з екстримом, зараз можна йти в білих тапочках
Станіслав Лем був крутим футурологом, а LEM Station є його гідним послідовником. Як Вам ідея поставити в Полтву теплові насоси та обігрівати ними місто? LEM Station провели моніторинг температури води в Полтві за пів року. Вона становить 14 градусів. А це дуже і дуже багато. Щодня гігакалорії стічних вод гріють ґрунт навколо колектора. А могли б обігрівати лікарні та школи.
Ви тільки не подумайте, що вони пропонують закачувати Полтву у батареї. Тепловий насос це безпечно та сучасно.
Температура в Полтві за добу. Видно шо пік приходиться на вечір. Тобто вранці люди миються менше, а ввечері більше. Зате на вихідних сплять довше і миються ретельніше 🙂
Середня температура води 14 градусів. І вона стабільна практично цілий рік.
Мене часто запитують: «скільки ще простоять підземні колектори міста?». Я не беруся давати фатальні прогнози. Проблемні ділянки є як ото на Князя Романа чи під вулицею Брюховицькою. Але все це ще можна відремонтувати. Було б бажання!
Відреставрований колектор під вулицею Вітовського. Вид в сторону вул. Сахарова
Відреставровані сходи. Остаточний рівень ґрунту ще невідомий. Тому останніх кілька сходинок ще не доробили
Дигер схвалює! Якістю робіт я задоволений! Для того щоб відновити бортик на якому я зараз стою робітники спеціально чекали третьої години ночі коли води найменше. І тоді заливали бетон
—
Сподобалася мандрівка Полтвою? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал що знати більше. Наприклад:
