Уявляєте, над містом досі височить пам’ятник радянським окупантам, стоїть меморіал НКВС-івцям та лежать надгробки з промовистими прізвищами Путін і Калашніков! «Декомунізовано» лише оздоблення з кольорових металів, а все решта на місці. Мені дивно бачити таке у Львові, ще й на дев’ятому році війни.

Пагорб Слави знаходиться на верхньому Личакові. І хоча з нього відкривається чудовий вид на Львів, та місце тут похмуре. Люди гуляють де завгодно, лише не там. Це різко контрастує зі світлим та багатолюдним меморіалом Небесній Сотні, що на вул. Підвальній.

Всередині меморіалу бачимо два пам’ятники. Праворуч – агенту НКВС, терористу та диверсанту Кузнєцову, який добряче нашкодив УПА. Ліворуч – О. Марченку, він перший підняв червоний прапор над Львівською Ратушою. Такі собі заслуги…

Навколо пам’ятників є ряди надгробків. Частина з них має дивну дату смерті: кінець 1945 року. Друга Світова, в цей час, вже давно минула. Єдина війна, яка тут все ще тривала, це між НКВС і УПА. Логічно припустити, що ці «герої» є з НКВС (потім КГБ) та воювали вони проти українських повстанців. А їм тут меморіал стоїть!

Серед поховань є й могила Путіна, шкода що не Володимир Володимирович. І хоча це його однофамілець, але, погодьтеся, доволі символічно.

Митрополит Андрей Шептицький планував звести на цих землях собор, але завадила війна. Так може варто здійснити його плани? Чи, хоча б, перепоховати москаликів кудись подалі, а тут збудувати житло для справжніх героїв?

В будь якому випадку, лишати так як є зараз – ганьба! «Монумент Слави”, на вул. Стрийській знесли ще в 2019 році, а про ЦЕ забули.

Сподобалася стаття? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб знати більше про Львів. Наприклад: