Всередині зразкового бомбосховища
Всередині зразкового бомбосховища

Ми попали в такий годний бомбарь, після якого лазити по інших бомбарях вже й не хочеться. Та і не потрібно. Тому що тут є все як по ГОСТ-у. Ящики з Л-1, ДП-5, радіостанції, метеостанції, дизель-генератор, аптечки з тареном і так далі. Це повністю робоче сховище зі світлом, водою та табличками на українській мові.

Ліворуч підеш – хабар знайдеш, Праворуч підеш – тягла відгребеш
Вмикаємо світло і вибираємо позручніші місця для читання цієї статті
Ящики з хімзахистом Л-1 всіх трьох розмірів

Сховище дуже велике, значно більше ніж є реально потрібно. Тому частина його пустує, а частина повністю робоча. Почнемо екскурсію з його пустої частини.

Вхід у сховище
Він же і вихід
А ось вам і підказка, де це сховище може знаходитися 🙂
І хтось же це все носив. Чи виносив… Хтозна
Картотека, хто тут мав право знаходитися, а хто ні
Таких санвузли було два. По них можна судити про місткість сховища
Тане сніг, сховище троха підмокло
Ну і ще один вхід чи вихід

Основним призначенням бомбосховищ, в радянський час, був захист працівників важливих підприємств від бомб, хімічної зброї та атомного вибуху. Коли тривога закінчувалася вони повинні були вийти і продовжити працювати на “оборонку”. Тому:

  • Бомбосховища, найчастіше, будували саме під заводами, держструктурами, біля залізниці, лікарень і так далі. Значно рідше і гіршої якості під жилими будинками.
  • Зазвичай в бомбосховищі могло сховатися 50-300 людей. Хоча попадаються і монстри на 4000 людей.
  • Бомбосховища були призначені для тимчасового перебування. Вони не для того щоб там пересиджувати ядерну зиму. Тому великих запасів продуктів там не робили.
  • З розпадом Союзу та занепадом підприємств більшість бомбосховищ також занепали.
Крісла цілі, але видно шо на них давненько ніхто не сидів
Стенд з засобами захисту. Всі плакати сучасні і на українській мові
А це типовий на весь Союз макет дозиметра ДП-5
В паніці від атомного вибуху всі будуть кричати і бігати в різні сторони. Тому потрібні мегафони аби людей зорганізувати
Всім відома сирена ЦО, вона ж “повітряна тривога”

Так з чого ж складається типове бомбосховище для переховування від зброї масового ураження?

  • Вхідні гермодвері здатні витримати ударну хвилю
  • Вентиляційні канали назовні (вентшахти, ВШ). Саме ці «грибки» ми зазвичай і бачимо на вулицях. Вони ж і аварійні виходи
  • Кімнати для тимчасового перебування людей. Тут стоять крісла, столи. Деколи в ставлять нари
  • Дизельна з генератором
  • ФВУ (фільтро-вентиляційна установка)
  • Санвузли, душові і склад
ВШ коло Політеху. Чим вам не МАФ?
В разі завалу головного входу сюдою можна евакуюватися
А це ще один неодмінний атрибут всіх сховищ. В ній стоїть генератор
Електричний щиток. Гудить ще досі
Щиток керування дизелем
“Освітлення лазу?” Як вам такий рівень комфорту?
На щитку зверху є лампочки щоб підсвічувати шкали приладів в темноті
А ось і сам дизель-генератор! Окреме прміщення + вихлоп назовні
Дизель – генератор. Вид ззаду на сам генератор

В бомбосховищі тає також бути автономний запас чистої води. Щоб тут довше можна було просидіти. Та й на поверхні вода може бути заражена!

Утеплені баки з водою, щоб не було конденсату
Відбірні насоси
Вони подають воду з баків людям в бомбосховищі. Самі ж резервуари наповнювалися тиском з водопроводу

Повітря в бомбосховище надходить ззовні через ВШ. Далі воно проходить через фільтр, де забирається хімічна та радіоактивна зараза, і подається для дихання. Якщо раптом вимкнуть електроенергію то насоси працюватимуть від автономного дизель генератора. Він же і освітлюватиме приміщення. Або є ще ручний привід вентиляції.

Подача повітря ззовні
Повітря йде по цих трубах як показано стрілками
Ми і не збиралися нічого тут “включати”!
Ну ладно. Вмовили 🙂 Ввімкнули світло!
Далі зовнішнє повітря поступає в фільтри. Це ці великі зелені бочки.
Фільтр повітря. В даному випадку їх є три паралельно. Так вони можуть очистити більшу кількість повітря за раз.
Приводи для регулювання подачі повітря в різні частини сховища
Приводи для регулювання подачі повітря в різні частини сховища
Приводи для регулювання подачі повітря в різні частини сховища
Все разом
Тягонапоромер. Він показує як добре працює вентиляція. По ньому можна судити чи не забиті фільтри. Всередині приладу є посудина зі спиртом. А як же без нього. 🙂 Тиск повітря врівноважується масою витісненого спирту. Рівень бачимо на шкалі.
Наперділи у вентиляційній і можна йти далі

Бомбосховища укомплектовують протигазами. Протигази це його основна цінність та привабливість для тих, хто новий в темі RDZS. Вони бувають різних типів та кольорів, але, найчастіше, це найпоширеніші сірі ГП-5.

ГП-4
Фільтр від ГП-4
ГП-4 мають класний хобот. А так то як протигаз вони кал
Зато їх тут багато
Ящики з ГП-5
Самі ГП-5. Класичний сірий протигаз
Фільтри від ГП-5
А це чорні протигази ГП-5. Трапляються не так вже і часто
Види протигазів ГП-5
ГП-7. Фетиш серед протигазів
Ізолюючий пристрій для автономного дихання. З атмосфери він повітря не бере взагалі.

Але навіть радянський ГП-7 є суттєво гірший за свій китайський аналог. Ось відео з порівнянням:

Для чого в бомбарі протигази, якшо всередині повітря ітак чисте? – резонно спитаєте ви. Після бомбового удару ті хто вижив повинні були вийти назовні та позбирати трупи. А якшо серйозно, то розчистити територію підприємства від уламків, надати допомогу тим хто не сховався, провести дезактивацію території та повернутися на свої робочі місця.

По цій же причині в бомбосховищах лежать і костюми повного хімзахисту Л-1, дозиметри ДП-5, портативна хімічна лабораторія та індивідуальні аптечки з Тареном. Саме його ковтали учні ФізматЛіцею ву відомому «Культі» Любка Дереша. Саме Тарен прославив Vergaz-а в іншому ліцеї 😉 Не їжте Тарен!

Ноші для поранених і дуже п’яних
Після залу з ношами потрапляємо сюди. Тут люди перечікували удар
Кладовка із запасними частинами для бомбосховища!
Ящики з Л-1
Костюми для балу-маскараду
Катушки з телефонним дротом для налагодження звязку, мобільний же не працюватиме!
В Союзі сексу не було. А от гей-еротика – була! Скажіть мені, де на плакаті жінки?

На щастя війни з США так і не було, то ж все це добро тоді нікому і не пригодилося. Ну майже не пригодилося. Навіть зараз переховуватися в старому бомбосховищі є значно надійніше, ніж у підвалах будинків. Тому що будинок чи його під’їзд може обрушитися та поховати людей живцем. А бомбосховища завжди мають по кілька запасних виходів.

В мому житті більшість відвідувань бомбосховищ  була саме через запасні виходи
Діггер не пройде!
А це гермо-двері що здатні витримати вибухову хвилю
Само собою! Такого суржика ще треба пошукати 🙂

Конкретно в цей ми попали через парадний вхід. Почав танути сніг, бомбарь відсирів. Хтось залишив гермодвері відкритими щоб його провітрити та просушити. А ми якраз прогулювалися поруч, тож зайшли і пофотографували все там. Всі фото зроблені до війни, зараз там все зовсім по інакшому.

Скільки руферів потрібно щоб поміняти лампочку?
Далі ще буде троха гермодверей. Бо вони сасні і коли них виходять годні фотки
Далі ще буде троха гермодверей. Бо вони сасні і коли них виходять годні фотки
Лампочку поміняти ми так і не змогли. Тому фоткалися при ліхтарику
Це кінцевик. Він стоїть на гермодверях і повідомляє коли хтось їх відкрив. Тоді прибігає охорона і всіх вяже. Так як це бомбосховище провітрювалося, то кінцевик був надійно зафіксований щоб не спрацьовував.

Може Львів і культурна столиця України. Але в плані бомбосховищ будь-яке провінційне містечко дає йому велику фору. Велика кількість львівських бомбосховищ знаходяться в жалюгідному стані. Немає ні дверей, ні дротів у стінах, не кажучи вже про дозиметри чи Л-1. А ті що залишилися цілі то суттєво недоукомплектовані. І навіть під час війни ситуація стала не набагато кращою.

Пустий бомбарь у Львові на вулиці Скрипника
Чистота і красота!
Прогнивші гермодвері намертво закисли
Все винесено, нічого немає
А ще тут сиро

Ось гарний репортаж про руїну, яка панує серед Львівських бомбосховищ вже під час війни.

Бомбосховища за межами Львова часто мають все як книжка пише. Навіть сучасні як на той час радіостанції, метеостанції та енергоощадні лампи денного світла. Так що у випадку війни менші міста мають більше шансів на виживання. Приємно було попасти в таке зразково-показове місце і велике дякую всім хто за ним доглядає.

Ось наприклад склад повний всяких ніштячків
Радіостанції
Аерометр. Щоб знати звідки та як швидко суне на нас радіоактивна хмара
Новенькі костюми хімзахисту
Засоби зв’язку
І навіть течки для секретних документів. Все тут є!
Бинти та інша медицина
Хімреактиви
Барометр і гігрометр
Проби для визначення типу забруднюючої речовини

А для тих хто в темі то просто насолоджуємося гарними фотками. Адже бомбосховища таки мають ту свою неповторну естетику. Всі ці вафлі-гермодвері, самовари-дизеля та полички з протигазами створюють враження, ніби ти попав на секретний спецоб’єкт. Хоча це місце може бути всього лише в кількох кроках від дому.

Влад вибрав єдину не рожеву річ на щитку
Далі просто гарні фотки з бомбосховища
Просто гарні фотки
Щоб точно не впізнали 🙂
Лого Експлорера на годних обєктах 🙂

Після всього побаченого так і хочеться написати: Якщо бомбарь в який ви лізете пустіший за цей – навіть не кличте. На жаль, більшості сучасних укриттів далеко до нього. Вони захищають, хіба що, від уламків ракети що впала неподалік

Дякуємо всім за увагу. Підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб не пропустити нічого цікавого!

1 коментар
  1. Ось дуже толковий репортаж про стан Львівських бомбосховищ під час війни. Який капець з ними зараз твориться 🙁 Дякую Вергазу і Ромі за чудову роботу!

    https://youtu.be/nV3V5i_av-k

    Ну і для порівняння, ось репортаж знятий за кілька днів до війни. Та ж журналістка, той же канал і ті ж дигери. Все по чесному. Ми тоді попереджали що потрібно щось робити! Чи прислахалася до нас влада? Висновки робіть самі.

    https://youtu.be/n0cLa0pEOCI

Залишити відповідь
Вам також може сподобатися

Підземний Сихів та куди зникло найбільше озеро Львова

А чи знали Ви що Сихів мав колись велике озеро? Воно починалося…

Сплав по підземній річці Полтва на човні, від Стрийського ринку і аж до Очисних споруд

Під всім Львовом є розгалужена система підземель. Вони сформовані навколо підземної річки…