Ми попали в такий годний бомбарь, після якого лазити по інших бомбарях вже і не хочеться. Та й не потрібно. Тому що тут є все що має бути по ГОСТ. Ящики з Л-1, ДП-5, радіостанції, метеостанції, дизелятина, аптечки з тареном і так далі. Це повністю робоче сховище зі світлом, водою та табличками на українській мові.
Ліворуч підеш – хабар знайдеш, Праворуч підеш – тягла відгребешСховище дуже велике, значно більше ніж зараз реально потрібно. Тому частина його пустує, а частина повністю робоча. Почнемо екскурсію з пустої частини. Бо інакше потім буде нецікаво.
Вхід у сховищеВступ для тих хто не в темі. Основне призначення бомбосховищ це захистити працівників важливих підприємств від бомб, хімічної зброї та атомного вибуху. Коли все вляжеться вони мають вийти і продовжували працювати на оборонку. Тому:
1) Бомбосховища найчастіше бувають саме під заводами, держструктурами, біля залізниці, лікарень і так далі. Значно рідше і гіршої якості під жилими будинками.
2) Зазвичай в бомбосховищі могло сховатися 50-300 людей. Хоча попадаються і монстри на 4000 людей.
3) Бомбосховища призначені для тимчасового перебування. Вони не для того щоб там пересиджувати ядерну зиму. Тому великих запасів продуктів тут не робили.
4) З розпадом Союзу та занепадом підприємств більшість бомбосховищ також занепали.
Крісла цілі але видно шо на них давненько ніхто не сидів1) Вхідні гермодвері здатні витримати ударну хвилю
2) Вентиляційні канали назовні (вентшахти, ВШ). Саме ці «грибки» ми зазвичай і бачимо на вулицях. Вони ж і аварійні виходи.
3) Кімнати для тимчасового перебування людей. Тут стоять крісла, столи. Деколи в ставлять нари.
4) Дизельна з генератором
5) ФВУ (фільтро-вентиляційна установка)
6) Санвузли, душові і склад.
ВШ коло політеху. Чим вам не МАФ?Повітря в бомбосховище надходить ззовні через ВШ. Далі воно проходить через фільтр де забирається хімічна та радіоактивна зараза і подається для дихання. Якщо раптом вимкнуть електроенергію то насоси працюватимуть від автономного дизель генератора. Він же і освітлюватиме приміщення. Або є ще ручний привід.
Подача повітря ззовніБомбосховища укомплектовують протигазами. Протигази це його основна цінність та привабливість для тих хто тільки зайнявся дослідженням бомбосховищ. Хто б не хотів мати в себе дома парочку? Вони бувають різних типів та кольорів, але найчастіше це найпоширеніші сірі ГП-5.
ГП-4Для чого в бомбарі протигази якшо повітря ітак чисте? – спитаєте ви. Після бомбового удару ті хто вижив повинні вийти назовні та позбирати трупи. А якшо серйозно, то розчистити територію підприємства, провести дезактивацію та повернутися до праці. По цій же причині в бомбосховищах лежать і костюми повного хімзахисту Л-1, дозиметри ДП-5, портативна хімічна лабораторія та індивідуальні аптечки з Тареном. Саме його ковтали учні ФізматЛіцею в «Культі» Любка Дереша. Саме Тарен прославив Vergaz-а в іншому ліцеї 😉 Не їжте Тарен!
Ноші для поранених і дуже пянихНа щастя війни з США так і не було, то ж все це добро нікому і не пригодилося. Ну майже не пригодилося. Бійці АТО розповідали про випадки коли місцеві мешканці успішно переховувалися в бомбосховищах. І це було значно надійніше ніж у підвалах будинків. Тому що будинок часто обрушувався та ховав людей живцем. А бомбосховища мають кілька запасних виходів.
В мому житті більшість відвідувань бомбосховищ була саме через запасні виходиКонкретно в цей ми попали через парадний вхід. Почав танути сніг, бомбарь відсирів. Хтось залишив гермодвері відкритими аби його провітрити та просушити. А ми якраз прогулювалися поруч, тож зайшли і пофотографували все там.
Скільки руферів потрібно щоб поміняти лампочку?Може Львів і культурна столиця України. Але в плані бомбосховищ будь-яке провінційне містечко дає йому велику фору. Велика кількість львівських бомбосховищ знаходяться в жалюгідному стані. Немає ні дверей, ні дротів у стінах, не кажучи вже про дозиметри чи Л-1. А ті що залишилися цілі то суттєво недоукомплектовані. Ось приклад
Гнилий бомбарь у Львові на вулиці Скрипника
Чистота і красота!
Прогнивші гермодвері
Все винесено
А ще сиро
Дизель? Так! З цього ще можна зробити гарний столик
Це ж бомбосховище знаходиться не у Львові і має все як книжка пише. Навіть сучасні як на той час радіостанції, метеостанції та енергоощадні лампи денного світла. Так що у випадку війни менші міста мають більше шансів на виживання. Приємно було попасти в таке зразково-показове місце і велике дякую всім хто за ним дивився.
Ось наприклад складА для тих хто в темі то просто насолоджуємося гарними фотками. Адже бомбосховища мають ту свою неповторну естетику. Всі ці вафлі-гермодвері, самовари-дизеля та полички з протигазами створюють враження ніби ти попав на секретний спецоб’єкт. Хоча це місце може бути всього лише в кількох кроках від дому. Є в бомбосховищах і своя романтика. Це все теж продовження ігр у «войнушки» але вже в старшому віці. Уявляєш себе героєм-рятівником який вижив сам і продовжує виживати інших
Вибрав єдину не рожеву річ на щиткуПісля всього побаченого так і хочеться написати: Якщо бомбарь в який ви лізете пустіший за цей – навіть не кличте. Насправді якщо знаєте цікаве бомбосховище то пишіть за запрошуйте вгості! Приїдемо та зробимо гарний репортаж.