Карпатська аксіома: чим далі від залізниці — тим чистіші гори. Гора Стримба розташована аж біля Колочави, куди вела лише одна вузькоколійка, і та зараз у музеї.
Без авто добиратися в Колочаву довго та складно, тому туристи тут ідейні, а гори — чисті. За весь похід ми знайшли аж одну пляшку з-під пива, і ту знесли вниз.
Тут збереглися гори, якими вони були колись до туристичного буму
Зі Стримби добре видно більшість Ґорґанських вершин, зокрема далекі Довбушанку, Синяк і Хом’як на горизонті. Як на долоні — Пішконя та полонина Красна з найвищою в Карпатах вежею на горі Топас (110 м).
Під самою вершиною є мальовниче озерце, яке не пересохло навіть у спекотний 2026 рік. Це ідеальне місце для романтичної ночівлі під зорями, але без сторонніх очей.
Романтичне місце для ночівлі в КарпатахНу де ще в Ґорґанах зробиш таке фото!
Протяжність маршруту — 16 км, з яких 6 км — підйом та 10 км — спуск. Стежка хоч і добротна, але маркована давно. Зблудити тут важко — весь час по грані піраміди вгору, аж поки, знесилені, не обнімете хрест на вершині Стримби.
Як же я матюкався, поки йшов до цього хреста 🙂Актуальна карта маршруту на гору Стримба, 2026 рік
Великою перевагою маршруту є повернення до точки старту іншою дорогою, ніж піднімалися. Відповідно, краєвиди теж будуть інші. І це все за один світловий день!
Краєвиди на спуску зі Стримби до перевалу ПрисліпОсінь — найкраща пора для мандрівок Карпатами
Маршрут на гору Стримба
Маршрут починається і закінчується біля інформаційного щита в дальньому кінці села Колочава (координати). Тут є досить місця, де запаркувати авто, та міні магазин, якщо раптом забули щось удома.
Вирушаємо зеленим маршрутом верхом села у бік, звідки ми приїхали. Так задумано, аби висоту ми набирали поступово, а не зі старту стрімко ломилися вгору.
Марковані маршрути на гору СтримбаПриємний підйом зеленою ділянкою маршруту
Звернувши ліворуч (є маркування) та обійшовши обгороджений корівник, опиняємося на синьому маршруті. Зупиняємося на галявині з чудовим видом на полонину Красну.
Чудовий вид на полонину Красну 🙂Полонина Красна і корівник, який краще обійти
На галявині можна перепочити та зняти з себе весь зайвий одяг. Далі він вам точно не знадобиться! Звідси й аж до вершини (її координати) буде настільки стрімко вгору, що навіть узимку не змерзнете.
Підйом до галявини середньої стрімкостіВид з галявини на затяжний підйом. На фото виглядає полого, а як воно наживо — самі зрозумієте 🙁
Всюди на маршруті є надійна, протоптана місцевими ягідниками стежка. А от джипери й мотокрос тут не їздять у принципі — перевернуться.
Затяжний підйом лісом і синє маркування на дереві
Помаленьку деремося вгору. На підйомі стараємося не зупинятися, бо потім важко рушати. Знайшов свій ритм і просто йдеш, йдеш…
Маркування тут є, та й блудити особливо немає де
Приблизно через два кілометри зона лісу закінчується красивим скельним виступом. Це чудова фотозона та місце для перепочинку.
Скельний виступ, де всім рекомендую зупинитися на відпочинок і фотосесіюАвтор статті і полонина Красна, де ми колись лазили на 110-метрову вежу!Вітя 2roofs — це людина, яка 12 разів була в Чорнобильській зоні відчуження (нелегалом, звісно ж) і першою розповіла мені про вежу на горі ТопасУ це важко повірити, але Андрій не футболіст 🙂 Він професійно викладає курси сучасного танцю
Звідси до вершини залишається якийсь кілометр уже значно пологішого траверсу. Коли пульс спав до звичних 60 ударів, ми, пританцьовуючи, рушаємо в останній ривок.
Досить фоткатися, пішли вже…Після попереднього підйому йти тут можна пританцьовуючи, якщо вміти 🙂
Ну кого я дурю, який «останній ривок»?! Хіба хтось здатен пройти повз гірське озеро, не зупинившись і не помилувавшись його красою?!
Це рідкісна краса в Карпатах, коли одночасно є і озеро, і краєвиди! (координати озера)Автор статті, озеро під Стримбою і центральні Ґорґани на задньому плані
Від озера до вершини буде стрімкий, але недовгий підйом. Протерши від поту очі, бачимо табличку “Стримба 1719 м” і дерев’яний хрест!
Гарне місце для романтичної ночівліПульс під двісті, але вигляд жовто-блакитного стягу додає силДесь у таких кольорах я, захеканий, уперше побачив вершину гори Стримба. (с)Puschhak
Бувалі туристи знають, як зимова негода не раз ламала куди потужніші хрести на вершинах. А цей дубовий красень якось досі тримається.
Погнутий негодою металевий хрест на горі Петрос, 2007 рікЯ в шоці, як цей простий дерев’яний хрест досі стоїть на високогірному вітрі та снігуМій найкращий похід 2026 року!Наша група на вершині гори Стримба!
Про місцеві краєвиди писати не буду — очевидно, що вони тут неймовірні. Ось відео з вершини під житейську історію Віті:
Повернення до точки старту
Підйоми закінчилися, тепер будуть лише спуски. Повертаємося до озера та рухаємося у бік сусідньої гори Стреминіс.
Спуск зі Стримби до озера та гори Стреминіс. (с)Puschhak
Гора Стримба, де ми щойно були, та відгалуження стежки на спуск. НЕ ПРОПУСТІТЬ!
Йти вниз хоч і швидше, але нічим не легше, ніж угору. Тепер ниють інші групи м’язів, ніж на підйомі.
Спускаємося в бік перевалу ПрисліпЦі краєвиди на спуску варті того, аби йти іншою дорогою, ніж піднімалися!
Весь час потрібно зважати, аби не навернутися (не в релігію) 🙂 Хороше взуття з чіпкою підошвою тут must have! Палиці будуть великим плюсом.
Доволі широка, але капець яка стрімка дорога вниз до перевалуДвадцятирічні чекають сорокарічного. Якщо вгору я ще міг тримати темп, то вниз — без шансівПросто красиве дерево на спуску
З Прислопа до Стримби можна трішки скоротити шлях на авто. Але тоді доведеться вертатися тією ж дорогою, що й піднімалисяВказівники на перевалі Присліп. До плакату в Колочаві звідси менше години ходу
Паралельно основній їздовій дорозі є пішохідна стежка. Вона стрімкіша, але на кілометр коротша за автомобільну. Якою йти — обирати вам.
Цю інсталяцію на перевалі Ви не пропустите навіть у лютий туманСпуск короткою стежкою до Колочави
Зі Львова ми виїхали о 6-й ранку. Підніматися почали о 10:30, на вершині були о 13:00 і там півтора години фотодрочили.
До машини повернулися засвітла — о 17:00 (2,5 години на спуск). Усю дорогу туди й назад багато фоткалися, жартували та жерли чорниці. Тобто поспішати на маршруті не потрібно.
Пірамідоподібна гора Стримба у задньому вікні авто. Па-па, крихітко!
Інтернет на маршруті є, а от воду влітку краще мати свою. Хоч джерело на спуску і не пересохло, але пив би я її лише через фільтр. Шлях до-зі Львова на авто займає 3,5 години новеньким асфальтом.
На цей одноденний маршрут краще мати двох виспаних водіїв 🙂 Але я справився
Вам, напевно, цікаво, чому “з матюками всю дорогу”? Бо спочатку було “та ну його на..”, з тими горбами. А потім “ніпрутнЯ собі” та “як тут пейзато”. І так по колу 🙂
Сходіть на Стримбу восени. Це буде похід року + розширите словниковий запас 🙂 Фото (с)Puschhak
