Є в нас унікальне місце де цілий рік можна фотографуватися на снігу. І це навіть не морозильні камери Львівського холодокомбінату. Це місце – Калуш, а сніг на смак солоний. Але ж по фотографії і не скажеш, правда?
Другою роздинкою Калуша є індустріальний туризм. Це новий і дуже динамічний напрямок туризму в світі. Для нього навіть спеціальне слово вигадали #urbex (urban exploration). Погодьтеся, є своя естетика у всіх цих проржавілих конструкціях та незрозумілих деталях. Недаремно ж люди їздять в місто Припять полюбуватися на тлін та розруху. Те ж саме, але ближче і без радіації, є в Калуші. Закинутий магнієвий завод, діючий трубний, станція звязку, старі шахти, бомбосховища та безліч покинутих будинків з розбитими вікнами і березками на даху. Віктор Павлів і Калуська міська раді всіляко розвивають цей напрямок. І я впевнений що вистрілило в Європі, получиться і в них получиться.
Ну і якщо ви естет від природи тут є ще соляні озера. Глибина 150м але в них не втопишся, навіть якщо дуже захочеш. Та й своєю красою та чистотою вони не поступаються польській Саліні.
От таке от миле виробництво в КалушіНу і екскурсія на центральну АТС в Калуші.
Приміщення Укртелекому куди колись сходилися всі телефонні лініїКалендар з 90-х
Тут є окремий репортаж з покинутих шахт в Калуші